На вихідних була на весіллі в справжніх Карпатах, практично 3 км залишалось до кордону з Польщею, це вже була майже Закарпатська область. Яка там краса, безкраї полонини, ялинкові ліси, гори, коні пасуться, один мінус - відсутність дороги, суцільні ями і круті повороти на перевалах
З погодою дуже пощастило, було сонячно і можна було помилуватись карпатськими красотами. Карпати для мене як рідні, мабуть тому що в мені наполовину тече карпатська кров (мама родом з Карпат). Прийняли нас добре, зібрали всіх львівських за одним столом, скучно не було
Правда важко було - весілля в ресторані почалось о 6 вечора, а закінчилось о 5 ранку, у Львові 1-2 ночі вже всі розходяться, а от в Карпатах прийнято гуляти до ранку
А ще півдня їзди в автобусі, спочатку в село до молодої більше 3-ох годин їхали, потім до ресторану ще 1,5 години, я вже була виснажена, а ще трохи простуджена, але не жалію що поїхала. Сьогодні вже біжу на іподром, а то більше тижня не була, як я вже скучила
