Ну нас у Львові і замело
Проснулась я зранку від гундіння будильника на телефоні бо хотіла поїхати подивитись змагання на Буревіснику, виглянула в вікно, а там дме вітрисько і снігу по коліна. Від побаченого в мене пропало бажання виходити на вулицю, а тим більше кудась їхати знаючи як в нас туго в негоду з транспортом. З сумним виразом обличчя вляглась я і дальше спати. Недавно собі думала як жаль що не встигла зробити справжній зимовий фотосет коли навколо багато снігу, така собі зимова казка, красота-ляпота навкруги, а от виявляється зарано я "опустила вуха", зимова казка тільки починається, ще не все втрачено
