Перечитала з боку розмову голд Юнікорн та Гармати. Може ви, дівчата, раніше спілкувалися, але збоку, Ань, виглядає що співрозмовник викладається (і не дурні речі пише), а ти відгавкуєшся такими собі відписками, провокуючими, я вже не кажу про неповагу.
Те що в Європі клали на нас з великої гори не означає, що братній російський нарід такий вже дуже хороший, давайте не відповідати в стилі "сам дурак". Так, Європа клала на нас з великої гори. Я поки що трішки поїздила по цій самій Європі, але ми є гівно там. І ставлення відповідне. І є дві площини - приїхали дикі туземці на Лєксусє, о, бабло ся припхало.
А друга - приїхало м"ясо гроші заробляти, можна топтати як хочеться.
А в Росії хоть і гівно ставлення, і вбили там мого родича на заробітках, але є таки зав"язка на спорідненість і на можливу підтримку. Бо я не вірю, що в дружній Польщі, де (вже після помаранчевої революції) нам мало не плюли навздогін, мені б хтось дуже допоміг.
Я не є великим експертом, але власні інтереси понад усе. Особливо, якщо є сильна позиція. А у України на сьогодня немає сильної позиції. Тому ми не можемо нічого декларувати. Ми, панове, в сраці. В боргах. В залежності. І тому протести нічого не дадуть. Бо немає альтернативи.
А якщо є альтернатива - велкам.
Що мали на вашу думку зробити нинішні можновладці, щоби домогтися зниження російського тиску і переписати угоди, які дискредитують країну і запихають її в боргову яму до щасливої Європи - МВФ та решти? Що вони мали зробити за умов подвійного тиску, пустого бюджету, депресії суспільства і таке інше? І нарешті. Я пишу українською (хоча не дуже люблю цього і не прагну, просто дійсно у мене комп з російською, але там екран маленький, а у малого комп лише укр.+англ. і там великий екран). Досі ніхто - жоден - ні однісінький - з вас, які в тому числі декларують, що відповідають такою мовою, на якій до них звертаються, мені не відповів вашою, яку ви захищаєте і бідкаєтесь, що ж її в суспільстві так мало. Ну і де? (Тімбукту я не маю на увазі, бо вона я так розумію, десь з Заходу України) Ну і власне про що ми говоримо? Про фікцію, аби поговорити