Переклад імен і власних назв - спірна річ. Іноді від перекладу (одомашнення) імен твір (літературний чи кінематографічний) тільки виграЄ. Цікаво, до речі, що всіх обурює тільки переклад імен українською. Проти того, щоб імена перекладали росіяни, ніхто не заперечує. Айнштайна "обізвали" Эйнштейном, і нічого, ніхто не протестує. Ніхто не нарікає, що ім'я героя Фенімора Купера переклали як "Зверобой", а не транслітерували "Дірслеєр". Дітям своїм всі теж читають про "Красную шапочку" і "Белоснежку", а не про "Петіт Шаперон Руж" і "Шнеєвітхен". Всі знають Алісу з Країни Чудес і Шалтая-Болтая, а не якихось Еліс і Хампті-Дампті.
Вся справа у звичці. До російської мови ви звикли, а до української - не дуже, тому і здається, що все українське - якесь "не таке".
