Ну що? Промайнув ще один тиждень.Є приємні подіі( про які змовчу,розповім пізніше). А ще... меланхолічний настрій... Такий настрій маю в поминальні вихідні... після того як втратила тата... Я завжди пам'ятала своіх близьких і рідних які вже не з нами але... до поки не втратила тата не відчувала або навіть не проживала так болісно саме ці вихідні після Святоі Пасхи.Тепер все інакше-інакше переживається,інакше проживається і відчувається.То не є те,що я тата згадую тільки в поминальні вихідні-ні,просто саме сьогодні воно набагато гостріше...Минув не один рік як його нема,а як мені хочеться аби він був поруч...Аби побачив онуків,попестив іх і погрався,навчив рибалити,ходити за грибами,любити природу і просто колупатися в моторі старенького авто...
Вибачте якщо комусь зіпсувала настрій своіми думками...