Автор Тема: Мої кінні пригоди. Львівський іподром. Фото ©  (Прочитано 85131 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Другий раз вжитті верхи (не враховуючи декількахвилинних прокатів в центрі міста) вдалось поїздити в Карпатах.Природа ляпота і коника дали спокійного :) Спочатку хотіли посідлати мені гуцулика,але я вперто відмовилась,люблю високих коней хоча після тренувань зрозуміла - чим вищий коник тим вище падати :)


А це інші жителі конюшні виглядають :)


Сподобалась дерев"яна конюшня з надписами імен коней.

А ось і зимові Карпати. В яку б пору року не попав в Карпати там завжди є на що подивитись.



І я в кайданах черевичках з лижами - катаюсь  :sarcastic:


Оффлайн liliya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1335
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти
« Ответ #1 : Июнь 04, 2012, 16:50:55 »
О цього коника я дуже добре знаю))))каштанчик!

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти
« Ответ #2 : Июнь 04, 2012, 16:58:58 »
Тааа Каштанчик,спокійний такий,хороший і фоткатись любить.Одним словом - радість для туристів :)

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти мого життя з кіньми
« Ответ #3 : Июнь 08, 2012, 14:33:23 »
Я не займлась з дитинства,я немаю власного коня...
Недавно зареєструвалась на форумі в пошуках уроків верхової їзди,мене цей форум реально "затягнув".Дуже багато хороших і вічливих людей,які готові щось запропонувати,допомогти і порадити.
Розкажу і я історію свого "знайомства" з кіньми :) Як і більшість я коней з дитинства люблю (це в мене в крові,дід якого я нажаль не пам"ятаю тримав коней),мама ще досі моментами по саду знаходить підкови :)
Живу я в передмісті,тут коней для катання не тримають,а десь місцями на фермах таких які тільки поля пахати вміють.Коли мене вперше посадили на сільського коника я навіть не пам"ятаю,була дуже малюсінька :) Можливості віддати мене десь займатись не було,але я всеодно "хворіла" кіньми.Як перший раз я опинилась в сідлі я дуже добре пам"ятаю,мені було тоді років 12,я поїхала з класом на екскурсію в Карпати на скелі Довбуша,так як до самих скель ще йти з кілометрів 5 то там в прокат дають коней,я побачила красиву високу ворону кобилку,підбігла до її власника,дала грошей і він мене на неї висадив,спочатку було якось страшно,бо було високо,а потім я вже кайфувала :) Коли ми вже приїхали то мене ще й галопчиком покатали (я була разом з власником в сідлі),мене так підкідало що моментами я думала що вилечу :) Ось таким був мій перший раз в сідлі...
Ну а потім я вже підросла,школа-інститут,перше кохання-зітхання,університет,друге кохання і про коней вже не думала,але все ж таки мрія що я навчуся їздити залишилась і я про неї не забувала.То в мене не було грошей на уроки то часу.Другий раз я в Карпатах в Славську покаталась на Каштані коли їздила з групою святкувати екватор (середину навчання).Мої одногрупники ще відходили після нічної п"янки,хтось на лижі поїхав,а я запитала власницю будиночка де ми жили де є прокат коней і потопала сама туди.А цієї зими я твердо вирішила що буду ходити і займатись ще й поштовхом було те що в мене проблеми з серцем.Знайшла оголошення про уроки і почала займатись на іподромі.Все було добре,мені подобалось поки мене кобилка не викинула з сідла :( Гепнулась на пісок так що аж в вухах зашуміло,та все обійшлось практично синцями,тільки стегно трохи забила,декілька днів практично тільки лежала... Але скоро займатись і дальше буду,тільки на іншому конику...

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти мого життя з кіньми
« Ответ #4 : Июнь 08, 2012, 19:41:44 »
Такий "пухнастий" сувенір я собі напам"ять в Славську прикупила,стоїть в мене на видному місці.Прям похожий на коника на якому я каталась :)

Оффлайн Milady

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3512
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти мого життя
« Ответ #5 : Июнь 10, 2012, 16:40:57 »
І куди пропала? Коли буде продовження розповіді?  ;)

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Щасливі моменти мого життя
« Ответ #6 : Июнь 10, 2012, 19:54:47 »
Надіюсь що скоро... Головне щоб було про що писати :)

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Перші враження.Перші уроки
« Ответ #7 : Июнь 11, 2012, 09:54:24 »
Від перших уроків в мене багацько вражень.На першому пробному занятті так собі попу нашльопала що декілька днів навіть було важко сидіти :) Не знаю чи всі так починали чи це тільки я такий "чайник"   h:D Стремена мають бути на носочках,п"яточки внизу,спинка рівна і розпрямлена,наперед падати не можна,ноги мають працювати в ритм з коником,коли коник переходить в рись то я про все це забуваю :) В сідлі моментами так ковбасить що думаю тільки про те як би міцніше вхопитися руками за сідло...

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Перші враження.Перші уроки
« Ответ #8 : Июнь 11, 2012, 10:28:11 »
Незабутнім для мене став і похід на конюшню на СКА,багато коней,всі дуже спокійні,нічого не бояться,не лякаються,не скидають.Люди там хороші і веселі.А поняшки які там класні,так і хочеться їх гладити.Побачила як з дітками займаються іпотерапією,це я вважаю досить таки благородна справа.Хочеться приходити туди хоча б просто за кониками подоглядати,їх там багато і всім потрібна увага :)

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Я не коннік,я немаю власного коня...
« Ответ #9 : Июнь 14, 2012, 20:01:17 »
Карпати літом


І я знов "мучаю" Каштанчика :)

Оффлайн Оксанка

  • Бывалый
  • ***
  • Сообщений: 200
  • Ніколи не здаюсь!
    • Просмотр профиля
Я не коннік,я немаю власного коня...
« Ответ #10 : Июнь 14, 2012, 20:14:37 »
Мене напевно наразі нецікаво читати бо я немаю про що написати,я не займалась з дитинства на КСК,я не купила коня і ніхто мені його не подарував.Я не брала участь у змаганнях і не розсікала просторні поля на власному любимцеві...

Оффлайн Sonia_finnik

  • Авторитет
  • ****
  • Сообщений: 931
    • Просмотр профиля
Я не коннік,я немаю власного коня...
« Ответ #11 : Июнь 14, 2012, 20:23:47 »
Мечты материальны. Лошадь будет, если ее очень хотеть. Только нужно еще потом хотеть конюшню, трактор с косилкой и тюковалкой и гектаров так 10 поля))) это мои мечты :sarcastic:
А то что не спортсмен, так тут пол форума таких  :yes: