Стосовно конячої ДНК. Там шум піднявся не тільки через те що коні сприймаються як "неїстівні" тварини-компаньйони. По-перше, у них, м'яко кажучи, елементарно не прийнято, щоб вміст продукту не відповідав тому, що зазначено на упаковці. Там обман споживача = велетенський скандал. По-друге, там бояться, щоб таким чином до харчового ланцюга людини не потрапив фенілбутазон (у нас поширений у складі Фенілджекту), а також, можливо, й інші препарати, не призначені для споживання. Попри те що коні зараз більше сприймаються як компаньйони і практично домашні улюбленці, законом не забороняється їсти конину, і коні класифікуються як сільськогосподарські тварини. У паспортах тамтешніх коней є графа про те, чи є вірогідність, що ця тварина колись призначатиметься для споживання людиною. Якщо так, то це вказується у паспорті, і ветеринари, які будь-коли лікуватимуть такого коня, будуть сильно обмежені у тому, які медикаменти йому можна призначати. Якщо ж у цій графі буде вказано, що кінь не потрапить у харчовий ланцюг, то у ветеринарів розв'язуються руки, але, відповідно, його вже ніколи не можна буде здати на м'ясо. Випадок із конячим ДНК у продукті, де мала бути "100% яловичина", викликав обурення , бо показав, що в системі безпеки є збій, і до харчового ланцюга може потрапити конина із зарубіжжя, де немає таких пересторог із паспортами, а нечисті на руку виробники, які не стидаються фальсифікувати склад продукції, точно не перейматимуться, на яких медикаментах "сидів" кінь перед забоєм.
