Просмотр сообщений
1
Постой, обучение ВЕ, прогулки на лошадях / КІННИЙ КЛУБ МІДГАРД, ВДНГ, РЕАЛІЇ
« : Октябрь 11, 2020, 20:01:03 »
КІННИЙ КЛУБ МІДГАРД, ВДНГ, РЕАЛІЇ
Увага, довгопост. Пост про те, що варто знати перед тим як ви підете на зайняття туди самі або відправите туди свою дитину.
ЦІЛЬ ПОСТУ
Пост для людей, що відвідують, або бажають відвідати кінний клуб Мідгард, а також всіх небайдужих до тварин в цілому. Ціль посту: поширення свідомого та відповідального ставлення до тварин у кінному клубі Мідгард, створення сприятливих умов для тварин, що перебувають там, а також покращення якості тренування.
ВСТУП
Почну з далека, для тих хто завсім новачок. Їзда верхи не виникла вчора чи навідь позавчора. Треннінг верхового коня вивчають в університетах світу і України. Це означає, що є норми і правила майже з приводу всього, що стосується коня: норм годівлі, параметрів тренінгу загальні для коня і більш конкретні у певних дисциплінах, кваліфікації тренера і кваліфікаціі вершника ect. На початкових етапах знайомства з верховою їздою тренер має пояснити клієнту базові поняття щодо техніки безпеки, правил поведінки, навчити триматися і сідлі і не відбивати спину коню, на що треба звертати увагу при сідланні і розсідлуванні, на що звертати увагу коли людина проводить огляд та чистку коня, а також що робити у критичних ситуяціях, коли кінь не лякається або неадекватно себе веде.
Ви платите за заняття верхової їзди, чи не так? Тож напевно розраховуєте отримати урок у досвідченого тренера. Допустімо, ви ще тільки новачок у кінній справі, тому багатьох речей не знаєте і довіряєте тренеру процесс свого навчання. Це звичайна справа у сфері послуг, що має назву ассиметричність інформації. Коротко: у клієнта менше знань про послугу/товар, тому у виконавця послуги/продавця товару є можливість надурити клієнта. Коли клієнт отримує послугу, він повністю залешний від добросовістості виконавця. Тобто, коли ви приходите у кінний клуб, ви очікуєте по-перше їзди на тренованому коні, по-друге інформаціі щодо базових правил поводження з тваринами і інформаціі у безпосередньо у період тренування, і по-третє те що з конем все нормально. Це як з машиною, коли ви вчитеся водити, то очікуєте що з машиною інструктора все добре. На жаль, це не так у цьому кінному клубі. Отож, раджу почитати про кваліфікацію тренерів і ставлення до тварин у клубі Мідгард.
У 2019 році конюшню 14-го павільйону ВДНГ орендувала приватна школа Мідгард на чолі з @ОлегПопов. Початково там стояли учбові коні, більшою мірою під іппотерапію. Орендатори конюшні змінювалися, а коні і собаки, що жили на конюшні, переходили із рук в руки. І от, школа Мідгард.
ПРО СТАВЛЕННЯ ДО КОНЕЙ
Першою історією, що сколихнула кінну спільноту, стала ситуація з конем на ім'я Залів. Старий, але ще здатний працювати під дітками. Він стояв і працював на цій конюшні роками, поки не змінилося керівництво. Коня поміняли на упряжну кобилу (яку зрештою здали на м'ясо) у чоловіка, відомого тим, що він перепродає коней на ковбасу. Перефразую, Заліва, котрий роками катав дітей з ДЦП здали до мясника, замість того, щоб повідомити людей, що могли б його викупити. Довтатньо було посту у фейсбуці або дзвінка не байдужим. Але їх не вважали за необхідне повідомити! Так, це практика України, але не виправдовує дій керівництва клубу, особливо коли останній вчить діток про «світле, добре, вічне». Заліва випадково врятували, а от іншого коня ні.
Комфорту (скорочено Кот) було далеко за 25 і були проблеми по здоров'ю, але він ще міг нести легкі навантаження, наприклад возити діток до лісу. Це було для нього ідеально, адже у лісі він вів себе як янгол. Одного дня, директор клубу Олег Попов взяз Комфорта і зі своєю дівчиною поїхав у ліс. Наскільки ж треба не усвідомлювати, які навантаження може нести старий кінь. Та будь який кінь! Олег скакав галопом, у тому числі в місцях де твердий грунт, коріння, і навіть асфальт! На якомусь з поворотів Кот не втримав рівновагу і впав... отримавши перелом. Коня вже на наступний день здали на м'ясо .
Акцентую увагу! Кінь - жива істота, з ним треба вміти поводитися. Треба розуміти, що можна робити на коні, а що йому шкодить. Коли людина їде сама в ліс, вона свідомо бере на себе відповідальність за себе і коня. Це означає, що вона вважає себе достатьньо посвідомленною у їзді верхи, щоб зробити оцінку своїх сил і навичок і потенціалу коня. Кот – старий, слухняний у лісі, самовоз. 80-кг чоловіку разом з ним можна хіба що поряд постояти, або максимум залізти для фото зверху. Так от, скакати по твердому грунту небезпечно, це велике навантаження на суглоби, зв'язки і спину. Пан Олег вже не перший рік їздить верхи, не думаю, що він про це не знав. І тут постає питання, якщо знав, чому так халатно поставився до коня? Чому інструктори клубу не проінформували директора про навантаження, які може нести кінь? Чому взагалі вершника вагою близько 80 кг посадили на старого коня з проблемою спиною? Досваченний і свідомий вершник не обрав би Кота для швидкої їзди у лісі. По перше кінь «ветеран», по друге - не цікаво, він занадто слухняний і пасивний. Тож варінти два: або Попов невіглас і не забажав дослідити питання тренінгу коней, тому що вважав, що він достатньо освічений з цього питання і не мав за потрібне забивати голову цим, або Попов садист, що свідомо обрав коня, ктрий буде покірно його слухатися і просто зламав йому покалічив через свою примху «пракатиться с ветерком»/ «белеснуть» перед дівчиною, прекрасно усвідомлюючи до чого це моде призвести.
Мідгард - це приватна школа, де дітям начебто хочуть прививати нормальне ставлення до тварин, навчити їзди верхи та поваги до тварин одночасно. А коли дитина/підліток бачить цих худордявих коней, до яких ще й ставляться як до і звикає до того, що це нормально, що на коні лише б їздити, про яке ставлення до тварин ми говиримо? І якщо тут за нормальне вважають поводитися з конем так, що він отримує травму і його здають на м'ясо? Одного угробили, іншого купили, і так по колу. Невже ви вважаєте таке ставлення до тварин адекватним?
І якщо ви думаєте, що Коту просто не пощастило, то знайте - не йому одному! У іншого коня, на якому Попов скакав у лісі, після одної такої поїздки були геть стерті підкови.
ПРО КОРМИ
Про ставлення до коней ви вже зрозуміли. А тепер погляньте на фото, прикріплені у пості. Там Залів (чорний і мохнатий після викупу у мясника) та інші коні куплені Олегом Поповим, їм не більше 13 років. Приїхали у нормальній кондиції. І це не два коня, це практично всі коні ВДНГ, хтось у кращій, хтось у гіршій формі.
А також погляньте на фото гнилого сіна. Хіба таким можна годувати коней? У трьох приватних коней через нього були коліки. А що й казати про норму, яка з 12 кг впала до 10, і то не факт, що навіть ці 10 кг давали. Можливо, в деяких випадках 10 кг - це нормально, але ж дивлячись яка якість сіна і його склад. Хоча знову, є норми годівлі коней, для спортивного коня у 550 кг – норма 12 кг.
За всесвітньо прийнятими нормами, у коня має прощупуватися максимум два останні ребра. Якщо ж у коня видні всі ребра - це ознака худоби. І утримувати коней у такому стані, катати на них – нелюдяно, хоча Олександр Паращенко, управляючий конюшні, вважає, що худі коні - це норма. Цитата вирвана із контексту: "а де ви бачили влітку не худих коней? Спекотно ж!" Тобто коли є трава, коні чомусь худі... (Глистів ганяли, випереджаючи запитання читача). Постає питання, чи може людина, яка так ставиться до годівлі коней може бути управляючим конюшні.
А ще сумно, що коли влітку в Мідгарді проводили відкрите тренування з кінного поло, приїздив президент федерації кінного спорту Київщини @АндрейБелый, і чомусь закрив очі на стан коней. Хоча в мережі опублікувавали світлини, і навіть на осідланих конях видно, що моклаки торчать.
Виникає питання. Чому у клубі, де вже два роки роблять косметичний ремонт, де знаходять гроші на нових коней, економлять на кормі? Хоча звичайно відповідь зрозуміла: максимізація прибутку. Достатньо знати елементарну математику та ціни на корм. Щоб повноцінно годувати коня, на сіно піде в середньому 1000 грн на місяць (Київ, область). Це якщо не жаліти, а давати до 17 кг в день.
Утримання на ВДНГ коштує 7000 грн, і це не найдешевший постій по Києву, та ще й без манежу. Окей, нехай за час карантину у конюшні були важкі часи, але чому через це мають страждати коні, в тому числі приватні?
Увага, довгопост. Пост про те, що варто знати перед тим як ви підете на зайняття туди самі або відправите туди свою дитину.
ЦІЛЬ ПОСТУ
Пост для людей, що відвідують, або бажають відвідати кінний клуб Мідгард, а також всіх небайдужих до тварин в цілому. Ціль посту: поширення свідомого та відповідального ставлення до тварин у кінному клубі Мідгард, створення сприятливих умов для тварин, що перебувають там, а також покращення якості тренування.
ВСТУП
Почну з далека, для тих хто завсім новачок. Їзда верхи не виникла вчора чи навідь позавчора. Треннінг верхового коня вивчають в університетах світу і України. Це означає, що є норми і правила майже з приводу всього, що стосується коня: норм годівлі, параметрів тренінгу загальні для коня і більш конкретні у певних дисциплінах, кваліфікації тренера і кваліфікаціі вершника ect. На початкових етапах знайомства з верховою їздою тренер має пояснити клієнту базові поняття щодо техніки безпеки, правил поведінки, навчити триматися і сідлі і не відбивати спину коню, на що треба звертати увагу при сідланні і розсідлуванні, на що звертати увагу коли людина проводить огляд та чистку коня, а також що робити у критичних ситуяціях, коли кінь не лякається або неадекватно себе веде.
Ви платите за заняття верхової їзди, чи не так? Тож напевно розраховуєте отримати урок у досвідченого тренера. Допустімо, ви ще тільки новачок у кінній справі, тому багатьох речей не знаєте і довіряєте тренеру процесс свого навчання. Це звичайна справа у сфері послуг, що має назву ассиметричність інформації. Коротко: у клієнта менше знань про послугу/товар, тому у виконавця послуги/продавця товару є можливість надурити клієнта. Коли клієнт отримує послугу, він повністю залешний від добросовістості виконавця. Тобто, коли ви приходите у кінний клуб, ви очікуєте по-перше їзди на тренованому коні, по-друге інформаціі щодо базових правил поводження з тваринами і інформаціі у безпосередньо у період тренування, і по-третє те що з конем все нормально. Це як з машиною, коли ви вчитеся водити, то очікуєте що з машиною інструктора все добре. На жаль, це не так у цьому кінному клубі. Отож, раджу почитати про кваліфікацію тренерів і ставлення до тварин у клубі Мідгард.
У 2019 році конюшню 14-го павільйону ВДНГ орендувала приватна школа Мідгард на чолі з @ОлегПопов. Початково там стояли учбові коні, більшою мірою під іппотерапію. Орендатори конюшні змінювалися, а коні і собаки, що жили на конюшні, переходили із рук в руки. І от, школа Мідгард.
ПРО СТАВЛЕННЯ ДО КОНЕЙ
Першою історією, що сколихнула кінну спільноту, стала ситуація з конем на ім'я Залів. Старий, але ще здатний працювати під дітками. Він стояв і працював на цій конюшні роками, поки не змінилося керівництво. Коня поміняли на упряжну кобилу (яку зрештою здали на м'ясо) у чоловіка, відомого тим, що він перепродає коней на ковбасу. Перефразую, Заліва, котрий роками катав дітей з ДЦП здали до мясника, замість того, щоб повідомити людей, що могли б його викупити. Довтатньо було посту у фейсбуці або дзвінка не байдужим. Але їх не вважали за необхідне повідомити! Так, це практика України, але не виправдовує дій керівництва клубу, особливо коли останній вчить діток про «світле, добре, вічне». Заліва випадково врятували, а от іншого коня ні.
Комфорту (скорочено Кот) було далеко за 25 і були проблеми по здоров'ю, але він ще міг нести легкі навантаження, наприклад возити діток до лісу. Це було для нього ідеально, адже у лісі він вів себе як янгол. Одного дня, директор клубу Олег Попов взяз Комфорта і зі своєю дівчиною поїхав у ліс. Наскільки ж треба не усвідомлювати, які навантаження може нести старий кінь. Та будь який кінь! Олег скакав галопом, у тому числі в місцях де твердий грунт, коріння, і навіть асфальт! На якомусь з поворотів Кот не втримав рівновагу і впав... отримавши перелом. Коня вже на наступний день здали на м'ясо .
Акцентую увагу! Кінь - жива істота, з ним треба вміти поводитися. Треба розуміти, що можна робити на коні, а що йому шкодить. Коли людина їде сама в ліс, вона свідомо бере на себе відповідальність за себе і коня. Це означає, що вона вважає себе достатьньо посвідомленною у їзді верхи, щоб зробити оцінку своїх сил і навичок і потенціалу коня. Кот – старий, слухняний у лісі, самовоз. 80-кг чоловіку разом з ним можна хіба що поряд постояти, або максимум залізти для фото зверху. Так от, скакати по твердому грунту небезпечно, це велике навантаження на суглоби, зв'язки і спину. Пан Олег вже не перший рік їздить верхи, не думаю, що він про це не знав. І тут постає питання, якщо знав, чому так халатно поставився до коня? Чому інструктори клубу не проінформували директора про навантаження, які може нести кінь? Чому взагалі вершника вагою близько 80 кг посадили на старого коня з проблемою спиною? Досваченний і свідомий вершник не обрав би Кота для швидкої їзди у лісі. По перше кінь «ветеран», по друге - не цікаво, він занадто слухняний і пасивний. Тож варінти два: або Попов невіглас і не забажав дослідити питання тренінгу коней, тому що вважав, що він достатньо освічений з цього питання і не мав за потрібне забивати голову цим, або Попов садист, що свідомо обрав коня, ктрий буде покірно його слухатися і просто зламав йому покалічив через свою примху «пракатиться с ветерком»/ «белеснуть» перед дівчиною, прекрасно усвідомлюючи до чого це моде призвести.
Мідгард - це приватна школа, де дітям начебто хочуть прививати нормальне ставлення до тварин, навчити їзди верхи та поваги до тварин одночасно. А коли дитина/підліток бачить цих худордявих коней, до яких ще й ставляться як до і звикає до того, що це нормально, що на коні лише б їздити, про яке ставлення до тварин ми говиримо? І якщо тут за нормальне вважають поводитися з конем так, що він отримує травму і його здають на м'ясо? Одного угробили, іншого купили, і так по колу. Невже ви вважаєте таке ставлення до тварин адекватним?
І якщо ви думаєте, що Коту просто не пощастило, то знайте - не йому одному! У іншого коня, на якому Попов скакав у лісі, після одної такої поїздки були геть стерті підкови.
ПРО КОРМИ
Про ставлення до коней ви вже зрозуміли. А тепер погляньте на фото, прикріплені у пості. Там Залів (чорний і мохнатий після викупу у мясника) та інші коні куплені Олегом Поповим, їм не більше 13 років. Приїхали у нормальній кондиції. І це не два коня, це практично всі коні ВДНГ, хтось у кращій, хтось у гіршій формі.
А також погляньте на фото гнилого сіна. Хіба таким можна годувати коней? У трьох приватних коней через нього були коліки. А що й казати про норму, яка з 12 кг впала до 10, і то не факт, що навіть ці 10 кг давали. Можливо, в деяких випадках 10 кг - це нормально, але ж дивлячись яка якість сіна і його склад. Хоча знову, є норми годівлі коней, для спортивного коня у 550 кг – норма 12 кг.
За всесвітньо прийнятими нормами, у коня має прощупуватися максимум два останні ребра. Якщо ж у коня видні всі ребра - це ознака худоби. І утримувати коней у такому стані, катати на них – нелюдяно, хоча Олександр Паращенко, управляючий конюшні, вважає, що худі коні - це норма. Цитата вирвана із контексту: "а де ви бачили влітку не худих коней? Спекотно ж!" Тобто коли є трава, коні чомусь худі... (Глистів ганяли, випереджаючи запитання читача). Постає питання, чи може людина, яка так ставиться до годівлі коней може бути управляючим конюшні.
А ще сумно, що коли влітку в Мідгарді проводили відкрите тренування з кінного поло, приїздив президент федерації кінного спорту Київщини @АндрейБелый, і чомусь закрив очі на стан коней. Хоча в мережі опублікувавали світлини, і навіть на осідланих конях видно, що моклаки торчать.
Виникає питання. Чому у клубі, де вже два роки роблять косметичний ремонт, де знаходять гроші на нових коней, економлять на кормі? Хоча звичайно відповідь зрозуміла: максимізація прибутку. Достатньо знати елементарну математику та ціни на корм. Щоб повноцінно годувати коня, на сіно піде в середньому 1000 грн на місяць (Київ, область). Це якщо не жаліти, а давати до 17 кг в день.
Утримання на ВДНГ коштує 7000 грн, і це не найдешевший постій по Києву, та ще й без манежу. Окей, нехай за час карантину у конюшні були важкі часи, але чому через це мають страждати коні, в тому числі приватні?