По-перше, "просто так" губу чи щоку важко прикусити до крові. Тому що відчувши біль моментально розтиснеш щелепи. А ось коли занадто туго затягнутий капсуль або робота руки вершника не дають вчасно розтулити щелепи, то ранка виходить досить глибокою, щоб кров з'явилася зовні.
По-друге, я вважаю, що навіть при випадковому прикушуванні губи чи язика, якщо на коні з'являється кров - його вже важко назвати "щасливим атлетом".
По-третє, правило, яке дозволить ветеринарному делегату виносити рішення про те, виключити вершника зі змагань чи дозволити повторний виступ, буде застосовуватись лише на Олімпійських іграх, Чемпіонаті світу і Європи. Це дискримінує всіх інших вершників міжнародного і національного рівня. Тому що якщо ти, скажімо, Гал і виступаєш на ЧЄ, то ти можеш їхати на коні з кров'ю на губах, а якщо ти Петренко і виступаєш на ЧУ, то тебе за те саме негайно дискваліфікують. Правила повинні бути одними для всіх. Це суть спорту.
По-четверте, це правило, на мою думку, створить простір для махінацій.
Зауважу, що я не "невзорівка" і не кричу, що спорт - це винахід диявола. Я люблю виїздку. І саме тому я не хочу, щоб репутація цього виду спорту була заплямована сумнівними правилами.
