А я вважаю, раз сім"я - то все пополам. І заробіток і домашня робота. Хто що може - те
додому і краде дома і робить
А купувати щось, бо вдягти немає що... От нещодавно, жалілась я, рубашки на роботу презентабельної нема. Моє чудо без задніх думок - ну так давай купим. Я звісно віджартувалась, але якось мені навіть соромно було і образливо наче, що оце мені, бомденятку, треба купувати рубашку. У нього грошей просто більше, і мені завжди ніяково. Але, як казала Гармата, роблю вигляд, що роблю велику послугу, приймаючи дарене.
Жити разом правда не пробували, може якби то був "типу сімейний бюджет" - було б правильно і логічно.
А я теж хочу собі конюшню! Гарну таку і дорогу, як європейські. Хай для мене її хтось утримує.
Пішло шукати олі
дурнягарха.
А чужі носки прати... Робиться 2 (а може і більше, дивлячись по речах) корзини брудної білизни - темна і біла (і мереживна
). Потім це все з корзини в пральну машину зсипаєється скопом - і ніяких проблем! І на машинку заробляється разом по мірі можливості.
Єдине, що чоловік повинен, просто повинен, прогодувати дружину під час вагітності (вона ж не робот, коли постійно чи нудить, чи в туалет тягне, пузо тяжке, гормональні збої і всяка така краса, так ще й працювати), хіба що жінка сама може працювати - тут чисто від фізичних можливостей залежить, і поки жінка після пологів реабілітується. Все-таки спільне дитя народжує.