По-перше, на змаганнях імена спортсменів і клички їхніх коней оголошують до і після їхнього старту. По-друге, на коні має бути номерок учасника, за яким потім можна ідентифікувати пару. По-третє, стартові протоколи, а пізніше і тех.результати, доступні всім бажаючим: їх або десь вивішують, або можна за ними звернутись до суддівської.
Це я все до того, що навіть сторонній глядач може досить легко з'ясувати, як "звуть-величають" спортсмена, котрий виявив жорстоке ставлення до коня.
Далі. Скаргу в письмовій формі можна подати до суддівської колегії конкретних змагань безпосередньо як помітите факт жорстокості. Якщо ж там спробують відмахнутись чи, як написала Jess, "по матери послать", можна повідомити, що копія скарги + заява, що на змаганнях її проігнорували, відправиться до ФКСУ. Може допомогти.
И тому, кто напишет жалобу, можно больше ни на одной конюшне не появляться...))))
А ось це досить вірогідно
. Можливо, не в такому глобальному масштабі, але ворогів собі нажити можна. Але чи означає це, що жорстокість повинна залишитись безкарною?..
