Я говорю о том, что если вы тут і зараз не почнете говорити українською, то ваші гасла і заклики нічого не варті.
"Глядишь, под бременем познанья и сомненья,
В бездействии состарится оно" (с)
Спасать нацию надо с себя. Люди добрые, спасите себя, а потом идите с плакатом ценности защищать. А не то, будете как наши политики
Наши лозунги не будут ничего стоить, если мы будем только в форуме распаляться, а завтра к раде не выйдем :-)
А я никаких лозунгов и не відвигаю. Я считаю, что идет исторический процесс. А ми з вами тільки його заручники (пишу знову з синового компа, де лише укр.мова
)
І ви не повинні, Максе, на форумі гарячкувати. Або просто так до Ради ходити. Навіщо вам мова, якою ви не користуєтесь? І навіщо вона, вивчена в школі як-небудь вашими дітьми, якщо це не мова їхніх батьків? Це просто, старанно завчена, іноземна українська мова. А рідна - з пісеньками, мамою і спілкуванням - російська.
То що ви захищаєте в даному випадку? Те, чим ви не користутесь і те, що вам чуже.
Ось що я маю на увазі.
Я більше скажу. Коли читаєш - навіть правильні граматично і стилістично - чиїсь фрази, в тому числі і тут, все одно відчуваєш, рідна мова для людини, чи ні.
Тому, якщо хочете жити в Україні, яка не є набором символів і гасел, - відчувайте її. Ламайте в собі те, що вам насадовив ненависний совок
, перемагайте його.
І будьте українцем не по місцю проживання.
Але ж ви на це не підете. Бо ж вам так зручно ібо істарічєскі так слажилось
. А те що історично політична ситуація так дебільно, але вже склалася - цього ви не сприймаєте...
(без зла пишу, чесно)