Автор Тема: Майдан - II ?  (Прочитано 5114537 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #444 : Апрель 28, 2010, 08:24:35 »
Резюме історичних фактів

Для коректної правової кваліфікації явища Голодомору 1932-1933 рр. необхідно розглянути історичні події в Україні і на Кубані і встановити, чи була політика радянського режиму умисною, чи мала вона етнічний чинник і чи була вона спрямованою на створення масового штучного голоду, наслідком якого була смерть мільйонів людей. Результати численних досліджень голоду 1932-1933 рр. українськими, російськими та іншими зарубіжними вченими1 можна підсумувати таким чином.
Після завершення суцільної колективізації була введена система, за якою колгосп мусив спочатку розрахуватися з державою за спущеним згори планом («перша заповідь», за виразом Й. Сталіна), а вже потім розподілити між працівниками те, що залишиться, за трудодні. Але плани, які були надані, були нереальними, і в результаті колгоспи не могли розраховуватися за трудодні. Це і зробило хліб на селі величезним дефіцитом. Колгоспники могли сподіватися тільки на те, що зберуть на присадибних ділянках – картоплю, городину тощо, і неохоче йшли працювати в колгоспі, не маючи впевненості, що їхня праця буде оплачена. Дефіцит хліба створювався сталінською політикою «підхльостування» (вираз Сталіна): попередній план, який вже був недосяжним, несподівано збільшувався, щоб мобілізувати на виконання попереднього плану. Це призводило до все більшого дефіциту хлібу і, в кінцевому рахунку, до голоду.

Коли кажуть про голод 1932-1933 рр., необхідно розрізняти три різні типи голодування, кожен з яких окрім схожих явищ мав свої специфічні причини, риси та наслідки, різні за своїми масштабами. Голод у першій половині 1932 року був викликаний невиконанням плану заготівель з урожаю 1931 року і політикою Кремля щодо села у зв’язку з цим невиконанням. Той голод був припинений поверненням з портів частини зерна, яке передбачалося для експорту, а також закупкою зерна за кордоном. У третьому кварталі 1932 року голод повторився внаслідок невиконання плану заготівель врожаю 1932 року. Необхідно підкреслити, що характер голоду в Україні до листопаду 1932 року був такий самий, як і в інших хлібовиробних районах СРСР. Голодну смерть під час голоду першого та другого типів слід розглядати як подію злочину проти людяності.
Голод третього типу був викликаний конфіскацією хліба і будь-яких продуктів харчування, яка проводилася тільки в сільських районах України і Кубані. Ця конфіскація у листопаді-грудні 1932 року була частковою, а в січні 1933 року – повною. При цьому внаслідок заходів, організованих партійним та радянським керівництвом СРСР та УСРР, виїхати в пошуках продуктів або отримати їх ззовні було заборонено. Залишившись без продуктів харчування, селяни вмирали від голоду. З лютого 1933 року ця смерть набула масового характеру: з лютого по серпень в Україні від голоду загинули мільйони, а на Кубані – сотні тисяч селян. За даними демографічної статистики прямі втрати України від голоду 1932-1933 р. становлять за одними даними 3-3.8 млн., а за іншими – 4-4.8 млн. осіб. Масовий голод поєднувався із політичними репресіями проти інтелігенції та націонал-комуністів в 1933 р. і припиненням політики українізації. Голодну смерть під час голоду третього типу та від політичних репресій слід розглядати як подію злочину проти людяності і злочину геноциду.
Для встановлення факту злочину проти людяності та злочину геноциду в Україні і на Кубані необхідно розглянути події 1930-1933 року в сукупності.


Оффлайн Tuluza

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 4618
  • Пролетариат
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #445 : Апрель 28, 2010, 08:28:36 »
Ладно, поехали.

Правова кваліфікація Голодомору 1932-1933 років
в Україні та на Кубані як злочину проти людяності та геноциду



Нєа, не то. Злочин проти людяності, - так, ніхто й не сперечається. Так Хрущов ще засудив при "совєтах".
А на геноцид не тягне. Немає знищення за расовою, етнічною або пофесійною групою. Бо виборки не було. Всіх пустили - і росіян, і українців, і євреїв, і вірмен. Хто тут жив, але українцями себе не вважали.
Так само французи чинили, так само англійці чинили.

Ти ще скажи, що дії Вільгельма Завойовника, або Андрія Боголюбського - геноцид відповідно англійського і українського народу.

Оффлайн Tuluza

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 4618
  • Пролетариат
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #446 : Апрель 28, 2010, 08:31:13 »
Друга цитата і навіть третій варіант голоду - не є геноцид.
Це ж не проти українізації робилося, а щоби селяни не втікали з колгоспів.
До речі, потім придумали більш ефективний спосіб - паспорти забирали і все.

Це злочин проти людяності. І все.

Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #447 : Апрель 28, 2010, 08:53:43 »
Голодомор 1932 – 1933 років – злочин геноциду

Об’єкт злочину геноциду

Відповідно до Конвенції, під геноцидом розуміються певні «дії, вчинені з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку». Згідно з визначенням Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді під «національною групою» слід розуміти «об’єднання людей, які мають стійкий правовий зв’язок, як то єдине громадянство та, відповідно, певні права та обов’язки»1.
Тлумачення «національної групи» дає підстави розглядати як об’єкт злочину геноциду частину українського народу – сукупність жертв Голодомору та політичних репресій в Україні за період від листопаду 1932 р. до серпня 1933 р. незалежно від етнічної, релігійної та інших ознак.
Разом з тим, елемент знищення групи полягає також у «знищенні значної частини конкретної групи … частина групи має бути достатньо значною, щоб мати відповідний вплив на групу в цілому.»2 Як свідчить практика діяльності міжнародних трибуналів, для кваліфікації злочину геноциду достатньо, щоб суб’єкт злочину мав умисел знищити суттєву частину групи. При визначенні того, яка частина групи є суттєвою, необхідно застосовувати як кількісні, так і якісні показники. Так, судова палата Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії в рішенні у справі Єлісіча (1999 р.)3 наголосила:
«82. /…/ Обрана мішенню частина групи може бути визначена як суттєва або через умисел завдати шкоди більшості групи, про яку йдеться, або найбільш показовим членам такої групи. /…/ Геноцидний умисел, таким чином, може проявлятися у двох формах. Він може полягати у бажанні знищити дуже велику кількість членів групи, і в такому випадку він становитиме намір знищити групу en masse. Проте, він може полягати у бажанні знищити меншу кількість обраних осіб з огляду на наслідки їхнього зникнення для виживання цієї групи як такої».
Аналіз демографічної статистики, проведений українськими та зарубіжними дослідниками, показує, що прямі втрати українського народу внаслідок Голодомору 1932-1933 років складають за одними даними 3-3.8 млн. осіб, за іншими – 4-4.8 млн. осіб4. На період, що розглядається (листопад 1932 року – серпень 1933 року), припадає найбільша частина від загального числа померлих, оскільки в період січня-жовтня 1932 р. від голоду загинули десятки тисяч людей. У будь-якому випадку кількість загиблих від голоду в період, що розглядається, складає не менше, ніж 10% (за іншими даними – 15%) від загальної кількості населення України. Ця частина українського народу є значною і може розглядатися як об’єкт злочину геноциду відповідно до Конвенції про геноцид 1948 р.
Слід підкреслити, що таємні постанови ЦК ВКП(б) від 14 та 15 грудня 1932 р. (п. 26) повністю змінили політику українізації і поклали відповідальність за продовольчу кризу разом із селянами на провідників „українізації”, поклавши початок знищенню українських націонал-комуністів. Репресовані в цей період численні представники культурної, господарчої та політичної еліти (див. пп. 39, 40, 41) мали велике значення для забезпечення розвитку українського народу. Тому в опис групи окрім селян, загиблих від голоду, необхідно включити також всіх загиблих від політичних репресій.
За визначенням Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії у справі Боснія і Герцеговина проти Сербії і Монтенегро, «етнічна група» являє собою «культурну, лінгвістичну або іншу явно виражену відмінність притаманну меншині, як всередині держави, так і поза її межами»5.
Таке тлумачення «етнічної групи» у порівнянні із становищем українців, що мешкали на Кубані, і подіями 1932-1933 років дає підстави розглядати українців Кубані як етнічну групу, яка стала об’єктом злочину геноциду. На справедливість цього твердження  вказують такі аргументи.
Політика українізації територій, де компактно проживали етнічні українці була офіційною політикою СРСР. За Всесоюзним переписом 1926 р. на Кубані налічувалося 915 тис. українців, що складало 62% населення. Вони загалом зберегли свою мову і культуру: 729 тис. з них назвали рідною мовою українську. У деяких районах Кубані українців було 80% і навіть 90%6, а загалом на Північному Кавказі проживало 3,106 тис. українців.
Політика українізації зустрічала підтримку українського населення Північного Кавказу. Число українських учнів, які навчалися в українських школах, зросло з 12% в 1928/29 навчальному році до 80%  в 1931/1932 році7. Культурно-освітня політика будувалася під керівництвом народного комісаріату освіти УСРР і безпосередньо Миколи Скрипника й фінансувалася з державного бюджету УСРР8. Однак таємною постановою ЦК ВКП(б) від 14 грудня 1932 р. політика українізації була припинена. Українське культурне життя на Кубані було репресоване: усі українські школи і книговидання переведені на російську мову навчання, газети і журнали, що виходили українською мовою, були закриті, втім, як і багато й інших культурних українських інституці. Багато їхніх працівників було репресовано, як ворогів радянської влади (пп. 46, 47, 48). Таємною постановою ЦК ВКП(б) від 15 грудня українізація припинялася також і в інших районах компактного проживання українців.  


Склад злочину геноциду

Загалом, масова загибель від голоду мільйонів українських та сотень тисяч кубанських селян була спричинена такими діями партійно-радянсько-господарчої верхівки СРСР:
1. Навмисним насильницьким нав’язуванням нереального плану хлібозаготівель з урожаю 1932 р., незважаючи на протести українських керівників (п. 10).
2. Ухваленням постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперативів та зміцнення соціалістичної власності» («Про 5 колосків») (п. 11).
3. Директивою ЦК КП(б)У від 29 жовтня за ініціативою В. Молотова та телеграмою В.Молотова та М.Хатаєвича від 5 листопада про посилення репресій (пп. 16, 17).
4. Прийняттям постанов ЦК КП(б)У від 18 та РНК УСРР від 20 листопада «Про заходи до посилення хлібозаготівель», підготовлених комісією В.Молотова (пп. 18, 19, 20) та постанов бюро Північнокавказького крайкому ВКПР(б), підготовлених комісією Л.Кагановича, якими наказувалося вилучати раніше розданий хліб та вводити штрафи натурою.
5. Створенням «трійок» та ОСО, яким надавалося право розглядати «хлібні» справи у прискореному порядку та застосовувати смертну кару (пп. 21, 22).
6. Введення практики поставлення сіл і колгоспів «на чорну дошку» за ініціативою Л. Кагановича спочатку в Кубані (Постановою бюро Північнокавказького крайкому ВКПР(б) від 4 листопада (п. 43)), а потім в Україні (Постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 6 грудня (п. 23)).
7. Повальними обшуками садиб селян в грудні 1932 р. з метою знайти «розбазарений, розкрадений хліб» на підставі постанов від 18 та 20 листопада 1932 р. (пп. 23, 27), посиленням репресій за «хлібними» справами в Україні (п. 28) та на Кубані (п. 45).
8. Ухваленням таємних постанов ЦК ВКП(б) від 14 та 15 грудня 1932 р. про посилення репресій проти «саботажників з партквитком у кишені» та припинення українізації в Кубані та інших регіонах компактного проживання українців в СРСР; цими постановами почалися репресії проти націонал-комуністів (пп. 25, 26).
9. Депортаціями на північ більше ніж 62 тис. кубанських селян за «саботаж» (п. 44).
10. Рішенням ЦК КП(б)У про вилучення насіннєвих фондів від 29 грудня 1932 р., ухвалене під тиском Л.Кагановича (п. 27)
11. Телеграмою Й.Сталіна від 1 січня 1933 року з вимогою здати хліб і погрозою репресій тим, хто цього не зробить (пп. 29, 30).
12. Директивою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 22 січня, яка встановлювала блокаду голодуючих України та Кубані і вводила заградзагони на вокзалах та ґрунтових дорогах (пп. 32, 33).
13. Урядовою постановою від 17 лютого 1933 р. за ініціативою М.Хатаєвича та П.Постишева, якою збір насіння провадився засобом хлібозаготівель із наданням частини зібраного тим, хто вилучав хліб (п. 36).
14. Постановою ЦК КП(б) від 31 березня 1933 р., якою за ініціативою П.Постишева продовольча допомога надавалася тим, хто міг бути працездатним (п. 37).
15. Політичним репресіям 1933 року проти інтелігенції та націонал-комуністів за ініціативою П.Постишева, кампанія проти «скрипниківщини» (пп. 39, 40, 41).
16. Повним знищенням усіх етнічно-культурних форм існування українців на Кубані (п. 48).
У сукупності перераховані дії означають створення для вищеназваних груп таких життєвих умов, які розраховані на їхнє часткове фізичне знищення, що й становить склад злочину геноциду (стаття ІІ, п. «с» за Конвенцією). Можливо також  довести, що ці дії були умисними. Тим самим одночасно буде доведено, що Голодомор 1932-1933 р. є злочином проти людяності, оскільки за даних обставин смерть значної частини населення мала місце внаслідок навмисного позбавлення її доступу до продуктів харчування (підпункт «б» п. 1 статті 7 РС МКС).
Перебіг подій, які призвели до геноциду, коротко можна викласти таким чином. Після того, як нереальний план хлібозаготівель не був виконаний, Сталін поклав відповідальність за це на селян, які, на його думку,  саботували збір врожаю, і на українських комуністів, які цьому потурали. Були прийняті партійні та урядові рішення, які вимагали повернути хліб, виплачений натурою за трудодні в рахунок майбутнього врожаю. Вони ж запроваджували натуральні штрафи і дозволяли проводити обшуки з метою вилучення вже розданого хлібу, а також заохочували ДПУ до посилення політичних репресій за прискореними процедурами і використання смертної кари.
Повальні обшуки та інші каральні заходи бажаних результатів не дали, тому селяни отримали на початку 1933 року ультиматум вождя: вони здають хліб добровільно, або будуть жорстоко покарані. Для цього обшуки та натуральні штрафи поєднали в одну каральну акцію – у селян були вилучені усі продукти харчування. 22 січня 1933 р. була встановлена блокада, яка не пропускала селян в пошуках продуктів до більш благополучних районів. Це й призвело до масового голоду і смерті мільйонів людей на селі.  Паралельно розвернулася кампанія політичних репресій проти національних комуністичних кадрів та інтелігенції, на яких також покладалася відповідальність за зрив плану хлібозаготівель. Їх оголосили ворогами народу. Українізацію припинили, а українське культурне життя в місцях компактного проживання українців фактично завмерло.
Цілеспрямована насильницька русифікація українців мала наслідком формальне зменшення їхньої чисельності: за переписом 1937 р. 3 млн. громадян РСФСР назвали себе українцями (за переписом 1926 р. їх було 7.8 млн.). З припиненням українізації молодші покоління українців втрачали можливість зберігати свою етнічну ідентичність. Таким чином, стосовно українців Кубані здійснювалась також «насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу» (пункт «е»  статті ІІ Конвенції.

Оффлайн Tuluza

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 4618
  • Пролетариат
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #448 : Апрель 28, 2010, 09:38:39 »
"- Визнавати Голодомор як факт геноциду якогось народу неправильно і несправедливо. Це була загальна трагедія народів, держав, що входять у СРСР, - сказав Янукович." (Сергій Лєщєнко, УП)

Аня, не треба гіперцитування. Те, що ти активно цитуєш - спроби підтягнути історію і європейські формулювання законів під історичний факт знищення приватних власників. Не більше того.
Не буде воно визнано геноцидом. Бо це - не геноцид.
Геноцид - винищення євреїв за національною ознакою. Варфоломеївська ніч - геноцид.
Вирізання Вільгельмом Завойовником окремих англійських повінцій - геноцид.

А 33й рік не геноцид і довести це неможливо, хоча за Ющенка дуже старалися.
Я вже писала, що зав"язана на цій події кровно. І мені неприємно, що смерть моїх родичів використовують якісь зацікавлені писаки, яких ти цитуєш.
Як на мене, винищення соціальної складової власника навіть більш трагічно і сильно вдарило по Україні і іншим республікам, ніж вдарило би просто національне пригноблення.
Досі ми така дурна і недолуга країна і через це зокрема, що не можемо відчути, що то таке - власність.
Тому це велика трагедія нашої економіки і сільського господарства крім всього.
І людей, які не постаріли і не народили дітей.

Але спекуляції підтримувати не варто. Це те саме, що у Франції вирізали дворянство. Як клас і соціальну складову.

Мені як історику неприємна така маніпуляція словами. Я думаю, ти людина не дурна, і вже зрозуміла, що доводиш некорректні речі. Але дуже хочеться наполягти на своєму. Вгамуйся, будь ласка.


Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #449 : Апрель 28, 2010, 09:47:45 »

Мені як історику неприємна така маніпуляція словами. Я думаю, ти людина не дурна, і вже зрозуміла, що доводиш некорректні речі. Але дуже хочеться наполягти на своєму. Вгамуйся, будь ласка.


Нет, я верю в то, что говорю. Так меня учили в школе - один из самых умных и любимых мною учителей, так меня учили в глубокоуважаемом мною университете, так думаю я сама. Для меня это совершенно корректные вещи и факты.

А вот успокаивать меня не надо, мы, кажется, здесь свободно разговариваем.

Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #450 : Апрель 28, 2010, 09:57:00 »
Досі ми така дурна і недолуга країна і через це зокрема, що не можемо відчути, що то таке - власність.

Сорри, но направлено это было в первую очередь как раз на тех людей, которые прекрасно знали, что такое собственность, и знали, что за нее надо держаться руками и ногами. "Куркули".

Оффлайн Invisible

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3101
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #451 : Апрель 28, 2010, 10:00:07 »
Но вроде бы корпоративный долг предприятий гарантируется государством. Откуда следует, что их долг - наш долг.
Нет, корпоративный долг государством ни коим образом не гарантируется (кроме тех случаев, когда он дан под правительственные гарантии, но подобных случаев для частных предприятий с 2000 года я не припомню)

Украина явл. одним из ведущих мировых производителей удобрений. Про-во удобрений приносит нехилые доходы в бюджет. Но для этого пр-ва нужно много природного газа и по как можно более низкой цене.  :yes:
Предприятие приносит доходы в бюджет если оно работает с прибылью при текущих ценах на сырьё. А если доходы оно приносит только если это сырьё ему продают с большой скидкой, а иначе - убытки, то такое предприятие для государства становится скорее обузой.

Tuluza, относительно твоего "іншого виходу не було" согласен только в формулировке "іншого виходу не було у Януковича довго протриматися при владі". Потому что слишком много всем всего наобещал. Но это, простите, его личные проблемы.

А что касается голодомора, процитирую слова депутата Европарламента от Литвы: "я розумію, і люди розуміють, що іноді часто доводиться робити компроміси, але тільки не стосовно історичної та моральної правди" (http://vidgolos.com/22247-parye-rozglyadaye-dopovid-shhodo-golodomoru-dumki.html). То есть тут же дело не в том, что Янукович или его команда серьёзно изучили все факты и пришли к выводу, что геноцида не было. А в том, что заявил так президент просто потому, что сейчас ему так сделать было выгодно. Хотя такими вещами, я считаю, не шутят.


Оффлайн Чтотыделаешьпрекрати

  • Новичок
  • *
  • Сообщений: 0
  • Печеньки equiua.com
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #452 : Апрель 28, 2010, 10:02:27 »
Сорри, но направлено это было в первую очередь как раз на тех людей, которые прекрасно знали, что такое собственность, и знали, что за нее надо держаться руками и ногами. "Куркули".
Так об том и говорится. Голодомор сознательно уничтожил по всему союзу мелких собственников - именно ту прослойку людей, которые умели и хотели работать. Да так хорошо это получилось - до сих пор востановиться не можем...

Цитировать
То есть тут же дело не в том, что Янукович или его команда серьёзно изучили все факты и пришли к выводу, что геноцида не было. А в том, что заявил так президент просто потому, что сейчас ему так сделать было выгодно.
Откуда такое уверенное утверждение? :glare:

Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #453 : Апрель 28, 2010, 10:07:04 »
Так об том и говорится. Голодомор сознательно уничтожил по всему союзу мелких собственников - именно ту прослойку людей, которые умели и хотели работать. Да так хорошо это получилось - до сих пор востановиться не можем...


эээ.. ну я там выше уже цитировала про "уничтожение значительной части группы" по закону может быть признана актом геноцида.

Оффлайн Чтотыделаешьпрекрати

  • Новичок
  • *
  • Сообщений: 0
  • Печеньки equiua.com
    • Просмотр профиля
Re: Майдан - II ?
« Ответ #454 : Апрель 28, 2010, 10:10:07 »
эээ.. ну я там выше уже цитировала про "уничтожение значительной части группы" по закону может быть признана актом геноцида.
но не украинского народа :unsure: Это был геноцид не по национальному, а по социальному признаку

Garmata

  • Гость
Re: Майдан - II ?
« Ответ #455 : Апрель 28, 2010, 10:11:31 »
эээ.. ну я там выше уже цитировала про "уничтожение значительной части группы" по закону может быть признана актом геноцида.
но не украинского народа :unsure: Это был геноцид не по национальному, а по социальному признаку

значительная часть украинского населения была уничтожена?