Темы

13

Персональные странички/Дневники / Счастье - не станция назначения, а способ путешествовать.

« : Январь 13, 2010, 22:09:33  »

Всем привет!!! 

Вот и дневничёк начинается про Иллиса & компани.
Вот Иллис собственной морденью

а про компанию либо ниже расскажу-покажу, либо мне помогут 


Итак с чего обычно начинают дневники? Кажись сначала.
Ну начало у нас вполне обычное:
родился коня в конезаводе в 2000 году(выходит родился дракончик  ) от русской кобылы и американского жеребца. Гулял там себе до полутора лет. Гулял, гулял и тут решили что коне хватит детства и начался новый этап жизни - ипподром. Тут начали обучать всяким премудростям. Заездили в качалку, потом под верх. В качалке он вёл себя вполне прилично, видимо понял что тэто серьёзно. А вот под верхом оптимизма не утратил, поэтому прикалывался как мог (свечил, козлил, вобщем играл). 

У меня тоже всё довольно обычно:
С пяти лет мечта - БЕЛАЯ ЛОШАдЬ. (естественно Иллис гнедой). Любимый аллюр - галоп (просто со стороны), (и естественно позже я пошла к рысакам  ) .  Ну поначалу конечно лошадей видела только в прокате в городе и на море(там я видела эту самую Бэлую лошадь). И в 10 или 11 лет начался новый этап в моей конной жизни - ипподром. Тут меня обучали всяким премудростям (правда с Иллисом похоже  ?) аж первые 3-4 занятия. На первом лошади не помню. Помню что меня отпустили шагать в повороте. я шагала почти час. попросила рысью. сказали - держись. ну я держалась как могла. проколасилась отрезок рысью,и дальше спокойно шагала. а вот следующие 2-3 раза ездила на корде на Фантике (Фантазёр). Там под чуткие команды вер-вниз я и поехала рысью уже +- нормально. А дальше, за редкими исключениями меня учили уже лошади. Моими учителями были: Урази, Земляк, Осоп - по разу а дальше пару лет (только зимой я не ездила почему-то) - Одинг.

А дальше, осенью 2002 мы встретились с Иллисом. На соседнем т.о. мне предложили пошагать после приза лашатку.
Конечно я была счастива. Так и шло дальше время я шагала ЕГО после приза, потом общались в денике. Ну а потом я стала любителем на конюшне. Всмысле чистила лошадей, Шагала, водила после приза и всё время бегала в деннник к Иллису. Потом иногда ездила. правда на других лошадях. Но стремилась всегда к нему. А потом мне дали поездить на нём в леваде. вывели в леваду. и сказали... правильно - держись. ну коня веселился как мог. я сидела счааасливая  , Иллис тоже кажись веселился как мог  .  Шло время. Коня взрослел. Мы уже работались на дорожке. всё было как и в леваде - я пыталась чтоб коня получил максимум свободы и удовольствия он прикалывался как мог. Главным же его плюсом было то что подкидывая меня над землёй он всегда ловил. Правда слабо понимаю почему его эта игра прикалывала - ведь по спине бьёт. Но это у него надо спрашивать.
Из этого времени запомнился один случай под названием добрый мальчик . Едем мы по дорожке. и тут маленький мальчик стоит возле,и ударяет по заборчику палочкой. Иллис приятно взбудораживается и подпрыгивает. мальчик смотрит- прикол, снова тресь по забору. мы снова - прыг. и туут  он как забарабанит... весело было всем.
Меня конечно хотели на конюшне обезопасить- всё время вручали на коню трензельку, однажды мундштук. но это не взымало ефекта как минимум потому что мне совсем не хотелось ограничивать возможности коня к самовыражению.     да и больно (морально) было скорее мне от этого .

Ещё я всё время пыталась осчасливить лошадку тем что попасу его. Но коня тогда еде предпочитал выпендрёж. всмысле исправно свечил у меня над головой. кстати к его чести нужно сказать, что за всё время я с него ни разу не упала,и он меня ни разу не задел копытом. А в деннике он вобще был спокоен и ласков. ну почти всегда.  в качалке позже я ездила на нём. тоже исключительно приличная лошадь.
вобщем мы нашли друг друга.

Продолжение следует...

14

Конференц-зал / Жеребец & жеребец

« : Ноябрь 18, 2009, 22:46:52  »

Давно интересует вот такой вот вопрос:
был ли у кого нибудь опыт стабунивания жеребца с жеребцом, ну или вобще жеребца с кем-то?
На форуме читала о плохом конце гуляния вместе жереба с мерином (Боинг и Миша). но насоклько я поняла они гуляли вместе подолгу и без присмотра. а если наоборот: всмысле под присмотром и понемногу?
реально ли это?
очень интересуют мнения на сей счёт.
а то получается у жеребцов просто изоляция какая-то. разве-что с людьми общение... но это явно не то...

15

Конференц-зал / Рацион лошади (кормление)

« : Ноябрь 01, 2009, 16:21:32  »

Возник вопрос о правильном рационе лошади. на форуме впринципе отдельными темками читала,но хотелось бы обьеденить в одной. Вобщем кто как кормит своих лошадок?
или просто размышления о том какой рацион должен быть. Что вобще можно(нужно) давать коню кроме стандартных овёс-сено? и в каких количествах?

16

Отзывы о конных базах, племрепродукторыах, заводах / Киевский ипподром

« : Октябрь 13, 2009, 19:34:09  »

тема началась оффтопом в теме КСШ Авангард,но так почему-то никто не создал отдельную тему
 вот предлагаю продолжить тут.
итак о новостях на ипподроме, его обсуждение, воспоминания и т.д.

17

Оффтоп / Игра в песни

« : Январь 31, 2009, 22:04:20  »

Давайте поиграем в одну веселую игру, заодно и споем.Правила просты, пишете урывок песни который вам понравился, следующий начинается с той букви, на который закончился предыдущий. Пишем только на русском языке.

Начало:

И уносит меня,и уносит меня.....
В звенящую снежную даааль....
Эх три белых коня, эх три белых коня....
Декабрь,Январь и февраЛь....

18

Конференц-зал / Лошадь Вашей Мечты

« : Ноябрь 24, 2008, 17:56:31  »

Какой вы представляете идеальную лошадь? её повадки,масть,тип,рост,пол,потолок и т.д.
(*вдохновитель на создание темы Dofina,которая описала идеальную для себя лошадь в своём дневнике)

вобщем раз идальная конюшня есть,и идеальная лошадка пусть будет. при чём необязательно описывать своих любимцев.просто некий абстрактный идеал.  :hors:

19

Оффтоп / Новость.Не про лошадей, но зацепило. (Волки Карпат)

« : Сентябрь 20, 2008, 19:22:02  »

Не на рівних грають з вовками…
Жахлива звістка облетіла Закарпаття наприкінці минулого року. З десяток ЗМІ передали однотипну новину: регіону загрожує справжня епідемія сказу, спричинена «демографічним вибухом» серед вовків! Попередити земляків про небезпеку прагне заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Володимир Машура, слова якого не процитував хіба що найнекмітливіший закарпатський журналіст: «Чисельність вовків залишається надзвичайно високою, і я поясню, чому. У нас дуже багато заповідних територій, на яких забороняють полювання. Тому на цих територіях вовки мають найбільший захист: фактично там створюються їхні лігвища, вони там відтворюються і відповідно поширюються, полюючи по всій області». І далі: «Не хочу лякати, але нині практично п’ять районів Закарпатської області перебувають в «стані сказу», тобто в стані надзвичайної ситуації. На сьогодні це дуже складна ситуація, ми маємо практично 150—170 особин, та коли і надалі йтиметься про те, що вовка потрібно занести навіть до Червоної книги, то ми можемо очікувати в наступному році близько 500 голів. І це вже буде надзвичайна проблема».
«Волки, волки кругом, будь им пусто! — человек в исступленьи кричал…»

Звичайно, дивно, що велика площа заповідних територій у Закарпатті засмучує чиновників із лісового відомства. Адже, як відомо, Україна має катастрофічно малий відсоток заповідних площ. На кінець 2007 року всього 4,7% території країни було зайнято об’єктами природно-заповідного фонду, тоді як навіть за найбільш «технократичними» підрахунками мало бути близько 15%. (Радикальні ж захисники природи стверджують: і третини площі країни під заповідними територіями вже недостатньо, щоб зупинити тотальну деградацію навколишнього середовища.) З цих менш ніж п’яти відсотків більшість об’єктів невеликі за площею, і представлені вони розрізненими живими клаптиками на тілі середовища, зруйнованого десятиліттями індустріалізації, хімізації та інших «акцій». На цьому тлі вигляд у Закарпаття досить оптимістичний — область є лідером серед регіонів України, маючи найбільшу частку природно-заповідних площ — 12,7%. Звичайно, під час детального вивчення стану справ на цих площах картина може виявитися не такою вже й райдужною, але порівняно з загальнонаціональною ситуацією є явний прогрес. Коли б не дикі звірі, тутешні мешканці. Адже крім вовків, якими в Закарпатті дуже люблять лякати населення (то овець погризуть, то злим собакам у гірських селах різанину влаштують, то ось сказ переносять), небезпека йде від лисиць і навіть від дуже рідкісного нині в Карпатах звіра — ведмедя.

Загалом кажучи, для перманентної боротьби з хижаками на Закарпатті існує спеціальна бригада для їхнього відстрілу. Проте вони (а разом із ними і 3200 офіційно зареєстрованих в області мисливців) не мають права вбивати тварин на заповідних територіях, де сірі хижаки почали вільно плодитися та розмножуватися. Між тим, були ж золоті часи — наприклад, 70-ті роки минулого століття, коли, як згадують лісники, вовків у краї було всього 20—25 голів. Однак і з нинішнього лиха можна мати вигоду. Для цього потрібно дозволити іноземним мисливцям полювати на закарпатського вовка. Адже вони готові платити по 1000 євро за кожного вбитого звіра! Принаймні така пропозиція пролунала у вищезгаданих повідомленнях закарпатських ЗМІ.

Стоп! А чи не тут криються корені антивовчої кампанії, яку здійняло лісове відомство, а преса охоче її підтримала? По коментарі щодо «надзвичайного вовчого стану» я звернувся до природозахисника з багаторічним стажем, автора книжки «Вовк у Карпатах» Юрія Васидлова
(м. Івано-Франківськ). За його словами, серія «антивовчих» статей відверто нагнітає страх, лякає громадян катастрофою без явних на те підстав. Подібна ситуація вже була в Україні в 2005 році, коли на національному рівні в ЗМІ здійняли антивовчу істерію — тоді під впливом зелених президент позитивно висловився про заборону полювання на десять років. На думку Васидлова, насправді все, м’яко кажучи, не зовсім так. Починаючи з кількості вовчої популяції. Вітчизняних наукових досліджень про вовків дуже мало. Водночас природозахисники (зокрема і сам Васидлов) не раз у пресі обвинувачували лісове відомство в навмисному істотному збільшенні поголів’я вовків «на папері». Проте обвинувачений комітет навіть не спробував аргументовано відстояти свої позиції. Тому цифру 150—170 вовків у Закарпатті можна взяти під сумнів. Та навіть якщо вона й правильна, то не є екстремальною: бували роки, коли поголів’я вовків в області досягало 200 особин, і це не призвело до якоїсь катастрофи. І немає жодних підстав вважати, що до літа чисельність закарпатських вовків може збільшитися втричі.

Що ж до сказу, то, безумовно, вовки є його переносниками. Так само, як і собаки. Та тільки чисельність собак у багато десятків разів вища, ніж вовків, а вірогідність зустрітися з вовком у людини набагато менша, ніж піддатися нападу скаженого собаки. А тепер щодо нинішньої епідемічної ситуації зі сказом на Закарпатті (в одному лише Свалявському районі 30 чоловік у грудні минулого року приймали ін’єкції від сказу). Тут теж є нюанси. Зокрема в одному з інтерв’ю в місцевій пресі лікар-інфекціоніст Ростислав Гребняк зазначив: «Мені відомо, що заразилися вони від вовків, очевидно, обробляли вовчі шкури». До речі, про шкури. В Україні існує нелегальний, але дуже прибутковий ринок вовчих шкур. Чи не тут криється ще одна причина, з якої кортить відстрілювати побільше вовків? У той час, як за кордоном вовка від сказу вакцинують різноманітними способами (у Європі вбивати цього хижака давно відмовилися). Власне, тому й готові європейські мисливці викладати великі гроші за право пополювати на вовка — адже в Україні дозволяється багато такого, про що в них і мріяти не можна. Хочеш — катайся на джипах по заповідниках, хочеш — стріляй диких звірів, тільки плати кому слід.

А як же живе Європа, де природозахисники домоглися заборони полювання на вовків? Ще 1992 року Рада Європи ухвалила так звану Хабітатну директиву (EU HABІTATS DІRECTІVE (92/43/EEC) із списком видів, які потребують особливої охорони, і серед них — вовк. Для охорони цих видів вирішено створити пан’європейську мережу охоронних територій «Натура-2000». Ще раніше, у 1979 році, була ухвалена Бернська конвенція про охорону дикої фауни та флори, до якої в 1996-му приєдналася Україна. Ця конвенція бере під охорону й вовка.

Відповідно до українського законодавства, ратифіковані міжнародні конвенції в нас мають пріоритет над законами України. Тобто, якби в України не було Червоної книги, вовка довелося б охороняти на правових підставах ще суворіше, ніж нині. Поки ж про занесення вовка до Червоної книги України можуть заявляти хіба лиш сміливі захисники природи (від груп учених-біологів до екологів на громадських засадах). Сміливі тому, що регулярно піддаються словесним обструкціям чиновників від лісомисливського відомства, яке начебто б покликане піклуватися про захист диких тварин. Немов забуваючи, що Україна планує вступати в ЄС, і набагато раніше, ніж це може відбутися, її законодавство має бути синхронізоване з європейським. І як тоді європейським чиновникам доведеться розуміти українських колег із Держкомлісу, котрі регулярно та наполегливо скаржаться на зростання чисельності хижаків і публічно мріють про їхній комерційний відстріл?
«…Вы егерей за кровожадность не пинайте»

Природозахисники, з якими я спілкувався стосовно «наїзду» на вовків у пресі, припустили, що йдеться про сплановану інформаційну кампанію. Особисто в мене немає підстав так вважати. Швидше маємо справу з відсутністю в більшої частини журналістів навіть основ екологічної етики. На сторінках «Дзеркала тижня» це питання вже порушували (див. «Послідовники «цікавих дослідників», або Ми жабок рубали-рубали…», № 25, 2004 р.). Нагадаю: йшлося про незаконне масове «полюванню» на жаб у закарпатському селі Тур’ї Ремети. За дивним збігом обставин, тамтешні жителі здавна приохотилися до знаменитої страви французької кухні — смажених жаб’ячих лапок. Тому щорічно навесні, у період метання ікри (у цей час земноводні практично беззахисні), їх тисячами відловлювали для столу, про запас, а останнім часом ще й для ресторанів. Поголів’я жаб у регіоні навколо села стрімко скорочується з року в рік, до рук мисливців потрапляють і червонокнижні види земноводних.

Відсутність належної реакції природозахисних органів — окреме питання. Однак не менш гостро стоїть питання про ставлення журналістів до факту «жаб’ячого полювання». От уже котрий рік розповідь про дивні уподобання окремо взятого села є традиційним весняним сюжетом для закарпатської преси і регіональних відділень різних телеканалів. Торік одна журналістка примудрилася відзняти весь процес свіжування жаби (їй живій відрубують задні лапи, які лишень і годяться в їжу, а тіло викидають через непотрібність) на фотокамеру і викласти сет в Інтернеті.

Торік восени був і такий випадок. Одна з газет вирішила розіграти колег, і запустила «качку». Нібито мисливці вирішили застрелити ведмедя, який нападає на худобу, — але не просто так, а відзняти процес на відео і надати запис тому, хто найсмачніше опише процес цькування клишоногого. З десяток ЗМІ переказали новину про майбутнє «реаліті-шоу», і ні в кого не викликав сумнівів ні факт заборони полювання на ведмедя, ні етичність смакування вбивства рідкісної тварини (символу Закарпаття, до речі). Очевидно, те саме відбувається і з вовками. Лісове відомство, зважаючи на власні інтереси, дало своє бачення проблеми закарпатських вовків, а медійники поспішили передати його, не поцікавившись зворотним боком «вов­чого питання».

І це в той час, коли в Україні триває справжній голокост (із грецької — жертвоприношення) дикої фауни. Практично відстріляно поголів’я зубра, щорічно знищується понад половину лисячого та вовчого племені, безліч диких птахів. І цей екоцид, на жаль, не має належного відображення в ЗМІ. Отже, не є гострою проблемою в очах мас-медіа — дзеркала громадської свідомості. Чи варто тоді, як багато років тому співав Володимир Висоцький, обвинувачувати в кровожерливості виключно єгерів?

Олег Супруненко для “ЗН”

источник  http://environment.org.ua/topik/news/ne-na-rivnix-grayut-z-vovkami.html

20

Лошади, частное (архив) / Продаётся орловская кобылка. (Киевский ипподром)

« : Август 26, 2008, 15:02:09  »

Дама . 2004 г.р. Орловский рысак. кобыла и в подводу и под миниатюрного воеводу  . рост 153см.
 заезжена в упряж и под седло. кобылка интересная, общительная, ласковая,не кусается По поводу цены можно уточнить, но меньше 2тис. у.е. (намного ли не знаю)

 
 
 
 
в управлении слушается даже недоуздка.

21

Оффтоп / подарки.что вы дарите своим близким и дурзьям?

« : Декабрь 09, 2007, 13:26:59  »

Тема вечная.но опять нужная.предлагаю поделится секретом:что вы дарили/собираетесь подарить своим друзьям, родственникам на Новый год.(ну или на день Рождения).
а то  уже ж Новый год скоро.вот опять не могу придумать подарки.надо маме с папой.

из наиудачнейшего из своих подарков могу назвать здоровую(с меня ростом) пальму(вобще-то драцена но выглядит как пальма) маме на день Рожденья.ростёт у нас до сих пор. ну а папе наиудачнейшими были пжалуй книги про оружие(мама дарила) - эт тоже на его день Варенья было.
а что ж на этот Новый год подарить,не знаю.

22

Конференц-зал / собаки атакуют.что делать?

« : Ноябрь 17, 2007, 18:51:16  »

у меня недели 2 назад такое приключение было.и этот способ ,когда направляешь коня на собаку не помогал.но всё по порядку.
ну короче еду я по кругам.ну погалопировали уже, порысили.едем последний круг.теемень.тут за бухинвальдом выскакивает 4-5 собак з-за забора и начинают кидатся-гавкать.ну и сначала думала отстанут.ага фиг вам.чем больше стоим,тем силдьнее кидаются.ну чё делать.е я ж без хлыста езжу.а конь упорно не отбивает. поехали рысью-3 ззади бегут,1 по внутреними кругу,а точнее там где трава.ну я чё делать.думаю щас газону оиторвусь галопом.а конь в тот день в настроении был резвенько погасать.ну стала в плевую.рванули.нифига.3 сзалди скачут,а та самая наглая по внутреннему кругу скачет,гавкает,и ещё коня тяпнуть пытается.а я ж гео отучала долго по собакам не бить(ну всё ж я люблю собак). ну он один раз отмахнул.а я в полевой немного качнулась.и конь то ли из-за этого , то ли ещё из-за чего больше так не делл.а скорость оочень приличная.а мы уже отгалопировали на сегодня.те 3 то хоть ззади.а эта-энерджайзер какой-то.я просто офимгела.ну доскакали до конца трибуныа там лужа.и конь резко в стороны- лужу обскакать.видмо в этот момент мобачка замешкалась.вроде чуток отстала.ну я четверть проскакала.и на рысь.нифига - доганяют.я опять в галоп.но пото вроде как нельзя ж уже галопировать.да и после галопа сразу в конюшню не заедешь.чё делать.перехожу на рысь потом на шаг- вся четвёрка собралась.думаю что делать,так как на шагу уж очень сильно швырятся стали. всякие атм крики не помогают.а тип ласково,чя её в начале пробовала-не помогает.(это с конюшенныи и базарными помогает.останавливаешся и аайб хороший.иногда подзовёшь,погладшь и всё ок. ). ну я на них направлять(конь умеет и любит впринципе).только ж их 4,а он пока развернётся... они ж вокруг бегают.ну 1 иногда чуть отгонишь,а она отскочив вокруг оббежит,и опять сбоку гавкает.смогли за 1 чучуть погнать.добились только перехода на призовую и окружения там. а самой слезть уже страшн- собаки в приличный раж вошли. а наш конюшенный пёс закрытый . слышу заливается.но ведь думаю выпущу,а их четверо погрызут ведь. нурешила сьехать,заехать заугол,а потом выехать.сьезжаю.стоят стеночкой вдоль выхода на дорожку . гавкают. пытаюсь выехать.нифига . тжоек самое. ну опять заезжаю. только останавливаюсь.а они за мной.ну уже думаю ладно . чё делать.поехала в конюшню.подьехала к воротам.надо слезать открывать замок.смотнрю,они за углом левады, остановились.слезаю открываю конюшню.тут ночной идёт на конюшню.я оборачиваюсь-а собак уже нету.но выезжать уже не стала.-конь давно отдышался.так что мы заехали. вот такое приключение.

23

Лошади, частное (архив) / Продаётся ч.в. 3000 у.е., хорошее поведение под седлом прилагается

« : Сентябрь 02, 2007, 17:09:31  »

Заграва-с.гн.коб. выс.в холке-160. обхв.гр.185. обх.п.21
дата рождения-15.02.2001г. находится в Лозовском к.з.
родословная - http://horses.in.ua/forum/index.php?act=Attach&type=post&id=1227

24

Лошади, частное (архив) / Продаётся УВП.Цена 2500 у.е., 2004 г.р.

« : Сентябрь 02, 2007, 17:02:09  »

Продаётся т.гн.жер. Иркутск. выс.в холке 165. обх.гр.186. обх.п.22.5
Дата рождения - 05.01.2004 . хорошим манерам под седлом обучен. 

находится в Лозовском к.з. контактный тел.вывешу завтра.

родословная http://horses.in.ua/forum/index.php?act=Attach&type=post&id=1224