Автор Тема: Історії з аматорського життя  (Прочитано 62066 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #24 : Май 10, 2015, 17:56:48 »
я ще ніколи стільки кліщів не бачила, як цього року
Першого я зняла з собачого хутра ще в лютому.

А звідки ви? я нібито і читала уважно а не побачила.
Дніпропетровськ, вірніше невеличке мальовниче селище за околицею.


Оффлайн Texs

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3158
  • Без любви к ним ,жизнь будет не полной.
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #25 : Май 10, 2015, 18:06:05 »
Вітаю з щоденником, конячками і доця просто красуня. Вся в маму?

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #26 : Май 10, 2015, 18:09:58 »
Вітаю з щоденником, конячками і доця просто красуня. Вся в маму?
Від мене там лише кішка пробігала. Тілом в тата, лицем в бабусю. Зате я керую вихованням!

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #27 : Май 11, 2015, 18:30:01 »
Історія №14
Оля

Наші сусіди кожного дня дають лад стайні, та чосу коням, як мене нема. Їхню доньку Олю я примітила собі в помічники незадовго після переїзду: серед дітлашні, що бігала витріщатись на таке диво, як коні під сідлом, вона була з найзавзятіших, та найстарша. В її віці в нашому СДЮШОРі вже приймають до своїх лав.

За коротенькі заняття вона ладна чистити коней, допомагати випасати, сідлати, і взагалі, аби можна було, то днювала б і ночувала тут. Але це я брешу: навіть без занять вона ладна поселитися біля коней, аби лиш дивитись і торкатись. Про мене, най її, від кобил не поменшає, а дитині забавка. Ще й мати її отримала гарний важіль: як не зробить чогось - можна не пустити до коней. Щоправда, за півроку нашого співтовариства такого дива ще не було.



Що ми вміємо: вишкрібати линялу шерсть, годувать, гнуздать і сідлать (бо я вважаю, нема чого лізти верхи, як не вмієш саночки возить), випасать та ганять. В сідлі успіхи не такі значні, лиш освоїли крок, повід (себто не цмикати), рись, учбову рись та на корді пробуємо галоп. А ще кліщем втрималась, як Гуцка почала задніми махати. І другий раз втрималась, як Гадя виконала фірмовий розворот на задніх. А ще, як було лячно після першого польоту (бо таки літаємо, про що я чесно попередила батьків: будемо займатись - будемо літати, як не шкода дитини, то я починаю) виконували павучків. Це коли висиш збоку, тримаєшся лише коліном і зубами, а потім видряпуєшся назад нагору. Щоправда, моя ідея зробити це на ходу провалилась з тріском, бо Гуца одразу спиняється, як вершник сковзує. За десять хвилин таких павучків Оля мокра, кінь сухий, всі задоволені.

А це я заманила її матір на Галактику буцімто сфотографувати, а заразом поводила кроком по полю. Женя, як нарешті злізла, ще деякий час сиділа на матінці-землі, бо ноги трусились. Чого б то? Гадя була надивовижу спокійна.

Оффлайн Texs

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3158
  • Без любви к ним ,жизнь будет не полной.
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #28 : Май 11, 2015, 18:42:23 »
Так. Гадя це від Галактики. Зрозуміло. Хоча мені чомусь спадає надумку інше порівняння. Гадь(всякі такі зміючки) а Гуца це скорочення якого імені? Щось мені теж синоніми не дуже милозвучні в голову лізуть :hehe:

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #29 : Май 11, 2015, 18:48:57 »
Гуцулка - Гуца
Галактика - Гадя, ГадЮчка, ГАдечка, Глаша. Її мамку звуть Гюрза, тож кобила гадючка ще та:)

(до речі, тут є знак наголосу? десь у форматуванні?)

Оффлайн Коняшка2013

  • Энтузиаст
  • **
  • Сообщений: 149
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #30 : Май 11, 2015, 19:14:30 »
Надя, ваша Гуцулка от Целинограда??? Да я же знаю эту лошадь уже лет сто))) Как же классно, что она в хороших руках :glad:

Evelle

  • Гость
Історії з аматорського життя
« Ответ #31 : Май 11, 2015, 19:23:52 »
Цитировать
Це при тому, що я її щомісяця обробляю, кліщам це до сраки, як виявилось. Хоча хтозна, може, без обробки їх було б не один а один десяток, та й ще один.
А чим обробляєте? У нас Фронтлайна вистачає десь на місяць (в принципі, як обіцяє виробник). Як тільки "приносить" після нічних гулянь хоч одного кліща - то час знову обробляти. За літо так разів зо три і виходить. Іноді два іноді чотири. Сусіди які своїх нічим  не обробляють -  так від пари штук до десятка кожного дня знімають. Жах скільки.

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #32 : Май 11, 2015, 19:39:49 »
Гуцулка - так, від Целінограда.

А чим обробляєте?
Я взяла щось на "А.." подорожче, вчора використала останню ампулу і викинула, тож назву не згадаю.

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #33 : Май 18, 2015, 11:26:46 »
А в нас нічого не трапляється. З одного боку, це добре, з іншого - нецікаво.

З пса знов кліщів тягала, треба подивитись в аптеці якісь інші краплі.
Вдома останній тиждень був дефіцит й жорстка економія тирси, тож, коли завезли нову, Галактика ніяк не могла накачатись. На жаль, з фотоапаратом не встигла. А зазвичай я її лежачу не бачу, пізно ввечері вона ще чиста, рано вранці вже брудна, ото тільки й визначаю, що вона взагалі лягає. Це не Гуца, що на траві викачалась, та не встаючи траву скубе.

Була в Дурбровці, там хороше й зелене. Не уявляю, скільки часу вони тратять лише на те, аби газони й кущі тримати підстриженими, а листя - прибраним. А ще й власне коні! Жалкую, що не дійшла до відділення з ваговозами, але натомість подивились, як табун заганяють. Привезла на пам'ять магніт на холодильник (як моя мама не воювала за чисті дверцята - все одно обліплений магнітиками, як собака реп'яхами). Взагалі про семінар відпишусь в загальній темі, як зберу докупи записи.

А ще влаштували невеличкий корпоратив з колегами чоловіка, бо їм давно кортіло подивитись на коней, та й взагалі чом би й ні? З півтора десятка зібралось лише семеро, тож понаїдались до пуза, та й досі залишки хрумкаємо.

А-а-а-а! Оце я дурко! В мене ж історія є!

Історія №15

Тепер у нас є жерді, тож можна виставляти кавалеті, стрибати і всяку гімнастику з ними робить. За стійки в нас два відра перевернуті догори дригом, тож висоту уявляєте.

Кавалеті спочатку кладемо на землю, потім підіймаємо десь на висоту цеглини, аби коні краще лапки задирали. Потім звераємо до наших відер, Гуца попереду, Гадя позаду, захід на рисі - і Гуца підняла лапки (а висота - відро ще й товщина жердини, хоч і невисоко, та все ж таки) і пройшла оте непорозуміння на рисі, як і їхала. Гадя, як слухняна дівчинка, повторює. Гм, думаю я, щось не теє. Тра' повторить - і повторюємо один в один. Лише за третім разом Гуца, здається, зрозуміла, що треба таки перестрибати. Гадя, знов-таки, як слухняна учениця, теж стрибає.

Весело було, коли першого разу винесли жердини на поле, та я не знайшла іншої опори, крім ненадійних чурбанчиків. Перший стрибок Галактики виглядав так:
 - під'їжджають;
 - жердина не витримує вітру та валиться;
 - кобила од такої чудасії опускає голову до землі, аби придивитись пильніше;
 - ноги підіймає якомога вище та стрибає. Дівчина сказала, що ноги були вищі за голову.

Оффлайн ok!

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 4664
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #34 : Май 18, 2015, 11:32:38 »
по кліщам якраз змістовна тема є https://uahorses.com/Forum/index.php?topic=42185.0 Може, знадобиться.

Оффлайн Nadiya

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 1250
  • nadiya_dp@mail.ru
    • Просмотр профиля
Історії з аматорського життя
« Ответ #35 : Май 18, 2015, 11:42:22 »
Тему бачила, дякую.