Доброго дня. Прочитавши "професійні" намагання розглянути дану ситуацію де-факто з певною видимістю де-юре, не можу не дати роз’яснення положень діючого законодавства. Я саме той ВЛАСНИК коня - діючий адвокат зі стажем у сфері юриспруденції більше десяти років.
Алльо:) Ваша інтерпретація: 1. Покупці, не виконавши умови договору, фактично міняють (продають) де-юре чужого коня
Читаємо Цивільний кодекс України: ст. 334 - право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Тепер Ви розумієте, що МИ власники коня і де-факто і де-юре.
Більше того, згідно умов пункту 7 укладеного між нами договору, "з моменту укладення договору та передачі Коня, Покупцю переходить право власності на нього".
Вважжаю, що з даного приводу питань більше не виникне.
Алльо:) Ви писали: Міняти коня мають право після набуття права власності на нього. Право власності набувається згідно договору після повної оплати. З першою позицією згоден, але її я пояснив вище - ми вже майже три місяці власники коня.
Друге висловлювання, з урахуванням викладеного вище (ст. 334 ЦК України, п. 7 Договору), Ви самі розумієте - помилкове.
Алльо:) ніхто не може бути обмежений у праві звернутись до суду, якщо він вважає, що його права порушені. А питання забезпечення позову вирішує суд в судовому засіданні, і лише він вирішує чи є підстави для цього, чи ні.
Алльо:) Ви писали: «4. Продавець має всі підстави звернутись до правоохоронних органів, оскільки з боку Покупця має місце банальне шахрайство»
Не треба не знаючи про щось писати. Проаналізуємо:
Ст. 190 КК України: Шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
По-перше, покупець ні в чому не обманював Продавця і не вчинив жодних дій, які б містили ознаки зловживання довірою. Він приїхав, підписав договір і придбав коня – ДЕ ШАХРАЙСТВО.
По-друге, щоб було шахрайство, необхідно заволодіти чужим майном. Покупець набула право власності на коня на підставі договору.
Більше того, до сьогоднішнього дня у Продавця є можливість забрати коня, повернувши лише сплачені за нього кошти, без врахування всіх інших понесених витрат. Однак, Продавець відмовляється від цього, а навпаки, вимагає повернення коня без наміру повертати гроші.
Вважаю, що я досить популярно пояснив, що в діях Покупця відсутнє шахрайство.
Тепер, якщо Ви дійсно не зацікавлена особа Продавця, проаналізуйте ситуацію:
Покупець дає оголошення про те, що він має намір придбати коня. При цьому висуває до коня обов’язкові вимоги: кінь повинен бути психічно спокійним, заїзженим настільки добре, щоб на ньому могла вільно їздити людина без професійних навичок їзди. На це оголошення відповідає наш Продавець, який говорить, що в нього є такий кінь, який відповідає всім вимогам Покупця. При цьому, Продавець добре знає, що в дійсності кінь не такий. Він знає, що кінь у нього менше місяця, він їздив на ньому лише два рази, при чому в один з цих разів кінь злякався машини і скинув його, кінь взагалі не знає що таке корда, кінь майже не реагує ні на шенкель ні на повід і що у коня надмірно виражений табунний інстинкт і на ньому взагалі не можливо їздити коли він один.
Знаючи це все, Продавець умисно замовчує ці факти і запевняє Покупця, що з конем все добре, і на ньому може їздити будь-яка людина без навичок їзди.
Про всі викладені вище недоліки коня Покупець дізнався вже після придбання на власному досвіді.
Отже, маємо ситуацію, коли Продавець, шляхом обману, достовірно знаючи, що Покупець не володіє навиками їзди і не в змозі самостійно визначити недоліки коня, та скориставшись цим, повідомивши Покупцю неправдиву інформацію, викликав у нього впевненість, що він купує саме такого коня який йому необхідний і якого він шукав. Внаслідок цього обману, Продавець отримує від покупця гроші та використовує їх в своїх цілях.
То як Ви думаєте, Алльо:), в чиїх діях в даному випадку вбачаються ознаки шахрайства? Думаю, що все зрозуміло.
І будь-ласка, перед тим, як привселюдно звинувачувати Покупця у вчиненні шахрайства, прочитайте уважно ст.ст. 182, 383 КК України.
Алльо:), тепер, що стосується описаної Вами моральної сторони.
Ви правильно написали, що Продавець лише хотів швидше і вигідніше «сплавити коня». Однак, Ви не враховуєте, що вона скористалась незнанням Покупця не тільки промовчала про проблеми коня, а навпаки, повідомила про нього неправду.
Що стосується Вашого описання «другої сторони». В Ваших словах і є проблема даної ситуації. Так, Покупець не мав досвіду їзди, АЛЕ Продавець ЗНАВ це, і ЗНАВ, що Покупець хоче придбати професійно навченого коня, щоб не маючи досвіду їзди, він міг спокійно сісти і спокійно поїхати на ньому.
Однак, Ви правильно написали, замість того, щоб знаючи вимоги Покупця, повідомити йому, що цей кінь не для нього, Продавець запевнив, що це саме те, чого Покупець хоче. Фактично, Продавець умисно допустив завдання шкоди життю та здоров’ю покупця.
Тільки є однин нюанс, оскільки Продавець сам не повідомив про проблеми коня, дізнатись про них Покупець зміг тільки на власному досвіді, коли вважаючи, що сідає на спокійного та підготовленого коня, він сів, як Ви пишете, на «нульового», в результаті чого отримав струс мозку.
Як Ви думаєте, чи можна виправдати дії Продавця? – НІ.
Тепер трохи правового обґрунтування:
Згідно ч. 2 ст. 673 ЦК України, «у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Роз’яснення: Продавець був повідомлений, що кінь купується для спокійних поїздок людини, яка не має навиків професійної їзди, однак порушив ст. 673 ЦК України, і продав коня, який, як Ви, Алльо:) самі пишете, «не знав елементарних команд, і незалежно у кого б він опинився, потребував відповідного ставлення, виховання, навчання і спокійної системної роботи в руках
Вважаю, що викладене прямо свідчить про те, що Продавець передав Покупцю коня неналежної якості, а саме який не відповідав вимогам, які до нього ставив Покупець.
Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України, «у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Тут не має чого пояснювати, все і так зрозуміло.
Саме тому, Продавцю були запропоновані зазначені вище два варіанти. Однак, останній відмовився від них, заявивши вимогу, яка жодним чином не ґрунтується на законі – Продавець захотів забрати коня, але не повертати отримані за нього кошти.
А тепер скажіть, Алльо:), чи добросовісно діє Продавець, коли йому, без врахування всіх понесених затрат на тренування коня, його утримання та догляд, на лікування отриманих Покупцем ушкоджень здоров’я, просто та по-людяному, запропонували забрати коня і повернути гроші, або обміняти його на коня належної якості, такого, як і шукав Покупець??? – Відповідь очевидна.
Згідно ч. 2 ст. 680 ЦК України, «якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
В силу вимог ст. 688 ЦК України, Покупець повідомив Продавця про порушення ним умов договору, щодо якості товару.
Алльо:), згідно ст. 697 ЦК України, збереження права власності на товар за Продавцем до його оплати, можливе лише в разі зазначення про це в договорі.
В нашому випадку, в договорі прямо вказано, що власність переходить до Покупця в момент передачі Коня.
І не забувайте, що згідно ст. 711 ЦК України, Продавець зобов’язаний відшкодувати покупцю шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недолік.
Хочу зазначити, що всі наведені мною посилання на норми ЦК України повністю дублюються та конкретизуються в Законі України «Про захист прав споживачів».
Алльо:), Ви писали: «А кінь, судячи з постів, пройшов три місяці каторги і невідомо що його чекає далі».
Не треба писати того, чого не знаєте. Для коня була збудована власна конюшня і власна левада для занять – мало хто може собі таке дозволити. За майже три місяці кінь зі схудлої, нещасної тварини, з безліччю шрамів, вирваною шерстю та слідами нелюдського поводження, явно набрав у вазі та перетворився на гарного коня, з доглянутою шерстю, який у всіх хто його бачить викликає тільки захоплення.
