Я не займлась з дитинства,я немаю власного коня...
Недавно зареєструвалась на форумі в пошуках уроків верхової їзди,мене цей форум реально "затягнув".Дуже багато хороших і вічливих людей,які готові щось запропонувати,допомогти і порадити.
Розкажу і я історію свого "знайомства" з кіньми
Як і більшість я коней з дитинства люблю (це в мене в крові,дід якого я нажаль не пам"ятаю тримав коней),мама ще досі моментами по саду знаходить підкови
Живу я в передмісті,тут коней для катання не тримають,а десь місцями на фермах таких які тільки поля пахати вміють.Коли мене вперше посадили на сільського коника я навіть не пам"ятаю,була дуже малюсінька
Можливості віддати мене десь займатись не було,але я всеодно "хворіла" кіньми.Як перший раз я опинилась в сідлі я дуже добре пам"ятаю,мені було тоді років 12,я поїхала з класом на екскурсію в Карпати на скелі Довбуша,так як до самих скель ще йти з кілометрів 5 то там в прокат дають коней,я побачила красиву високу ворону кобилку,підбігла до її власника,дала грошей і він мене на неї висадив,спочатку було якось страшно,бо було високо,а потім я вже кайфувала
Коли ми вже приїхали то мене ще й галопчиком покатали (я була разом з власником в сідлі),мене так підкідало що моментами я думала що вилечу
Ось таким був мій перший раз в сідлі...
Ну а потім я вже підросла,школа-інститут,перше кохання-зітхання,університет,друге кохання і про коней вже не думала,але все ж таки мрія що я навчуся їздити залишилась і я про неї не забувала.То в мене не було грошей на уроки то часу.Другий раз я в Карпатах в Славську покаталась на Каштані коли їздила з групою святкувати екватор (середину навчання).Мої одногрупники ще відходили після нічної п"янки,хтось на лижі поїхав,а я запитала власницю будиночка де ми жили де є прокат коней і потопала сама туди.А цієї зими я твердо вирішила що буду ходити і займатись ще й поштовхом було те що в мене проблеми з серцем.Знайшла оголошення про уроки і почала займатись на іподромі.Все було добре,мені подобалось поки мене кобилка не викинула з сідла
Гепнулась на пісок так що аж в вухах зашуміло,та все обійшлось практично синцями,тільки стегно трохи забила,декілька днів практично тільки лежала... Але скоро займатись і дальше буду,тільки на іншому конику...