Гм. Знакомый доброволец, наполовину россиянин, сказал - я мог бы быть и по ту сторону, если б жизнь иначе сложилась. Но, это вряд ли... Все таки, если человек светел душой, то он не станет закрывать глаза на зло и зло вызовет у доброго человека отвращение. Я не идеализирую ВСУ, там тоже всякие люди, но с той стороны какая-то кромешная тьма и ужас, не знаю насколько надо быть слепым, глухим и бесчувственным, чтоб этого не замечать.
В бандерівському Львові 26-го 2,5 години співали російскомовні одесити Flёur. Підготувалися добре - синьо-жовті стрічки, дякуювали українською і розказували як їм у нас подобається і який Львів для них особливий. У фіналі, очевидно, запідозрили, що Бандерштад все одно такого не подарує, бо для надійності повісили на мікрофона білу вервечку, один з символів Майдану і оберіг наших хлопців на Сході. То ми вже вирішили їх не вимазувати в смолі і не викачувати в пір’ї, так, на біс викликали, попритісняли ще трохи, змушуючи співати російською і відпустили з Богом
Flёur були дивовижні, не знаю, як у них виходить лише прогресувати і ставати щоразу сильнішими. Сидиш така обалдєвша і думаєш - а чи буде "Расскажи мне о своей катастрофе", хочу "Расскажи мне о своей катастрофе"... І тут одразу бац
"Расскажи мне о своей катастрофе". АААаааа! Вони читають думки...
Заздрю Києву і Харкову, у них виступ Flёur ще попереду
