Західні ветеринари взагалі дуже часто поспішають приспати тварин, вилікувати яких можливо, але довго й марудно. Можу собі уявити, що вони переконували власницю, щоб та не "мучила" коня. Я так розумію, що дівчина не мала з ким порадитись, запанікувала і вирішила, що приспати коня буде гуманніше. Ось її запис у блозі на цю тему:
The week after Hagen was a shocker, all my excitement was dulled down pretty promptly when the retired Douglas Dorsey (the horse I first won the National Championships on) had to come in from the field with laminitіs, my parents were away and after a few days in the stable and some Xrays, I had to make the decision to put him down as he would not have gone out in the field again for a very long time, if at all. I called the kennels, and with the support of one of grooms, took him up to the field and was with him until the end. I have never had to do that before and I was pretty shell-shocked, Douglas was a fantastic character and I owe him so much.
Я безмежно поважаю героїчні зусилля тих, хто поставив на ноги Вавилона. Можливо, якби його історія була ширше освітлена, в тому числі - в англомовному секторі інтернету, то дедалі більше людей зважувалось би на таку на перший погляд безнадійну справу, як виходжувати коня з тяжкою формою ламіниту.
