Історія №17
Як сходять зорі
Історія не про зірки в небі, та не зірки спорту, а про зорю мого коневолодіння.
На час купівлі кобили в мене була попередня домовленість про стайню, в якій вона на той час стояла (Дніпропетровська СДЮШОР), дружні підказки та порожня макітра на плечах. В перший день попередня власниця запропонувала забрати кілька тюків сіна, що залишались, а адміністратор - контакти постачальників. І це добре, бо кінь ризикував залишитись голодним - я була впевнена, що договір зі стайнею буде містити все необхідне. І було добре те, що гроші на сіно не довелось шукати в гарячці по всіх кутках.
Мене одразу потягли за руку домовлятись, який конюх буде прибирати. Це теж було несподіванкою, як і додаткова плата. Не так гроші турбували, як те, що конюха автоматично школа не постачає, і як хочеш, так і викручуйся.
За кілька тижнів я довідалась, що потрібний ще й овес, а тим часом коня годують залишками від попередньої хазяйки (що б я без неї робила?).
Амуніцію я за домовленістю брала в школі, але лише після прокату. За місяць я зрозуміла, що доведеться купувати свою чимскоріш, бо інакше я ризикувала взагалі залишитись на голому коні без нічого.
Далі вже не пам'ятаю, як довідалась, що копита треба розчищати. Чи то побачила якось коваля за роботою, чи то мені запропонували, дивлячись на мого коня. До речі, про те, що копита треба чистити кожного разу, та й взагалі чистити, я теж не одразу довідалась. Прокат і прокат, що з мене візьмеш.
Десь на периферії глистогонні, вітаміни й сіль. Що вальтрапи треба прати, а вуздечку - змащувати. Порівняно з усім іншим, це дрібниці.
За кілька місяців я довідалась, що тирсу для коней купують самі коневласники. Звідки вона бралась до тієї миті, як я стала за неї скидуватись, я не ризикнула запитати.
За півроку я дізналась, що є обов'язкові щеплення не лише для котів і собак, а й для коней теж.
За три роки довідалась, що коням треба заглядати до рота та підпилювати зуби.
Люди, що мене оточували й вели, не були поганими людьми. Просто для когось всі ці питання були як самі собою зрозумілі, хтось думав, що мені вже все пояснили, а зовсім стороннім і просто байдуже. Але добре було б у тій же школі на додачу до договору постою видавати пам'ятку для коневласників з переліком всіх обов'язків. Але з іншого боку, якби я її одразу побачила, то й не купила б нікого.
