У соціології слово «стать» відноситься до соціально-культурних характеристик чоловіка та жінки і до того, як суспільство розрізняє чоловіків та жінок, приписуючи їм соціальні ролі. Різниця між визначеннями біологічної статі і ґендеру була введена, щоб підкреслити тенденцію приписування підлеглого соціального стану жінкам через їхні біологічні відмінності з чоловіками.
Статеві ознаки часто використовують, щоб обґрунтувати слабкість і нездатність жінки контролювати свою сексуальність. Так, вважається, що жінка емоційно нестійка через гормональні відмінності, у той час як чоловічий гормональний фон не ставиться під питання і сприймається як норма.
Гендерна дискримінація – явище настільки поширене і звичне, що його дуже складно помітити і відстежити. Багато хто досі вважає, що такий стан – це природний хід речей. Приписування всім жінкам і всім чоловікам одних і тих же якостей не здається дивним, тому що все наше суспільство просякнуте гендерним поділом на зону «Ч» і зону «Ж», де жінка описується другорядною, не настільки цінною, недостатньо людиною або самостійною особистістю у порівнянні з чоловіком. Тут ми маємо справу з визначенням жінки через чоловіка як еталон. Саме з цієї причини жінці приписується роль «супутниці», доповнення та обслуговуючого персоналу («мати його дітей», «берегиня домашнього вогнища»).
Протягом століть вважалося, що різні характеристики, функції і статуси жінки і чоловіка в суспільстві визначаються їх статтю, що вони є природними і, отже, не можуть бути змінені або поставлені під сумнів.
Стать тісно пов’язують із роллю і поведінкою, які приписують жінкам і чоловікам на основі їх статевих відмінностей. Як тільки дитина народжується у сім’ї, суспільство починає процес створення його/її ґендеру (тобто її соціальної ролі в суспільстві). Народження сина найчастіше бажаніше, оскільки вважається, що син – продовжувач роду. У багатьох країнах досі народження дівчинки вважається трагедією.
Згідно з ґендерними стереотипами, хлопчикам рекомендується бути жорсткими і активними; дівчатам – слабкими і піддатливими. Всі ці відмінності виховуються і створюються суспільством. Багато хто може згадати, як на дитячих майданчиках мами забороняють дівчаткам бути занадто активними: «Ти ж дівчинка, сиди спокійно».
Хлопчиків же, навпаки, заохочують в їхній активності і рухливості. Подібне виховання проявляється у зрілому віці меншою ініціативністю жінок і більшою сором’язливістю. Жінки найчастіше займають менше простору в громадських місцях, на дискусіях і зустрічах, кажуть менше і тихіше чоловіків.
Таким же чином в суспільстві конструюється і уявлення про чоловічі і жіночі професії та призначення. Так, у конкурсі на керівну посаду перевага часто віддається чоловікові тільки на тій підставі, що «йому треба годувати сім’ю» і «чоловік – це природжений керівник і лідер», в той час як «призначення жінки – народжувати і дбати про сім’ю». Нерідкі випадки дискримінації при прийомі на роботу за ознакою статі, коли відмова заснована на припущенні «швидкої вагітності» жінки.
В Україні жінки отримують зарплатню в середньому на 30% нижчу, ніж чоловіки, перебуваючи на однакових посадах, що також засновано на гендерних стереотипах про те, що «чоловік – це годувальник у сім’ї».
Подібна «скляна стеля» – це неможливість подальшого кар’єрного росту для жінки з причини її статевої належності. Іншими словами, жінка, яка потрапляє в «чоловічий клуб», часто дискримінується чоловіками, як «нерівна від народження». Подібну практику можна добре простежити в державних установах, де на нижчих позиціях працюють, як правило, жінки, а керівник – чоловік, і у разі заміни керівника – його міняють так само на чоловіка.
У політиці, бізнесі, спорті інших сферах традиційного чоловічого домінування жінки зіштовхуються із завищеними очікуваннями та вимогами. Так, якщо жінка-керівник допустила помилку, яку тисячу разів допускали її колеги-чоловіки – все спишуть на «жіночу нездатність керувати», «зайву емоційність» або «не жіночу справу». У будь-якій публічній діяльності жінки в першу чергу звертають увагу на її «зовнішній вигляд», а не на професійні якості. Подібні подвійні стандарти сприймаються суспільством як природні.
Ґендерна нерівність має негативний вплив на досягнення цілей в галузі розвитку кожної людини. Вона ускладнює загальне благополуччя, тому що блокування жінок від участі в соціальній, політичній та економічній діяльності найчастіше негативно впливає на розвиток усього суспільства.
Автор: Олена Шевченко
