МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
N 4 від 25.01.2000
м.Київ Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 березня 2000 р.
за N 138/4359
Затверджено Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України 25 січня 2000 р. N 4 ( z0135-00 )
Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною анемією коней
4. Профілактика інфекційної анемії
4.1. У благополучних колективних та приватних господарствах неблагополучних за інфекційною анемією районів серологічні профілактичні дослідження жеребців - плідників і конематок проводяться один раз на рік.
4.2. У районах, благополучних за інфекційною анемією коней неблагополучних областей, серологічні дослідження жеребців-плідників і конематок проводяться один раз на два роки, за винятком господарств, указаних у п.3.6.
4.3. В областях, благополучних за інфекційною анемією коней, серологічні дослідження жеребців-плідників проводяться один раз у три роки, за винятком господарств, указаних у п.3.6.
4.4. На кінних заводах та племінних конефермах жеребців-плідників і конематок, а в спортивних школах - все поголів'я - досліджують один раз на рік.
4.5. Профілактичне серологічне дослідження коней слід також проводити:
- при надходженні до господарства коней - карантинують протягом 30 днів і в цей період їх серологічно досліджують на наявність інфекційної анемії. При цьому з дозволу головного лікаря ветеринарної медицини господарства коней можуть використовувати для роботи в окремій бригаді;
- не раніше 30 днів - до відправки за межі господарства;
- перед доставкою на роздоювання кобил - при використанні їх для одержання кумису.
4.6. В господарствах, оздоровлених від інфекційної анемії коней, проводять планові серологічні дослідження дорослого поголів'я один раз на рік протягом трьох років.
4.7. Спеціалісти ветеринарної медицини, керівники господарств, індивідуальних господарств, фермери при виявленні коней, підозрілих в захворюванні інфекційною анемією, вживають заходів з їх ізоляції і повідомляють головного державного інспектора ветеринарної медицини району.
МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
N 4 від 25.01.2000
м.Київ Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 березня 2000 р.
за N 136/4357
Затверджено Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України 25 січня 2000 р. N 4 ( z0135-00 )
Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин
2.4. Профілактика сибірки полягає в проведенні регулярних щеплень сприйнятливих до цього захворювання тварин однією із дозволених до використання вакцин в порядку і строки, вказані в підпунктах 2.4.3.
2.4.1. Профілактичні щеплення проводять у господарствах, підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, що займаються розведенням, вирощуванням або іншим виробничим використанням тварин, у відповідності з планом імунізації проти цього захворювання.
2.4.2. Протисибіркові щеплення обов'язково включають в план профілактичних заходів.
2.4.3. Профілактичні щеплення сприйнятливих тварин проти сибірки проводять:
- в стаціонарно неблагополучних пунктах, де з моменту останнього захворювання тварин сибіркою ще не минуло 5 років, дорослу велику рогату худобу, овець, кіз, коней щеплюють два рази на рік з інтервалом 6 місяців: навесні перед вигоном на пасовище і восени - при постановленні на стійлове утримання. Хутрових звірів щеплюють з 3-місячного віку один раз на рік;
- дорослих тварин в усіх останніх пунктах, сприйнятливих до сибірки, один раз на рік;
- молодняка великої рогатої худоби - після досягнення ним 3-місячного віку, а потім, через 6 місяців, - ревакцинацію;
- ягнят щеплюють у віці 3 місяці і повторно ревакцинують через 3 місяці;
- свиней - з 6-місячного віку один раз на рік тільки в господарствах, де практикується вільно-вигульне або табірне їх утримання;
- оленів і верблюдів - з 6-місячного віку один раз на рік;
- коней - з 9-місячного віку один раз на рік (в особливих випадках - з 3-місячного віку).
2.4.4. В господарствах, розміщених на загрозливій території, обов'язковій вакцинації підлягають усі тварини, що надійшли до господарства. До загального стада їх допускають після карантинування не раніше, ніж через 14 днів після щеплення.
2.4.5. З метою повного охоплення щепленнями тварин, що перебувають у особистій власності населення, громадяни - власники тварин зобов'язані:
- в установленому порядку зареєструвати у сільській (селищній) Раді народних депутатів придбаних тварин;
- повідомити районне підприємство ветеринарної медицини, дільницю ветеринарної медицини або спеціаліста ветеринарної медицини господарства за місцем проживання про купівлю тварин, доставити їх в одну із указаних установ для огляду та щеплення проти сибірки і вводити в загальне стадо не раніше ніж через 14 діб після вакцинації.
2.4.6. Про проведення щеплень проти сибірки складається акт, де вказується кількість щеплених тварин (за видами), назву використаної вакцини, підприємства-виготовлювача, номер серії і держконтролю, дати виготовлення, кількості витраченої вакцини, а також прізвища особи, що проводила вакцинацію тварин і спостерігала за утриманням і станом їх здоров'я після щеплення.
До акта додають списки з зазначенням прізвища власника, виду, кількості і віку тварин, дати щеплення.
Якщо з якої-небудь причини (гостре захворювання, виснаження, глибока тільність та ін.) тварину неможливо щепити, її включають в окремий список, указують причини, через які вона не була вакцинована, і можливий строк наступного щеплення, про що ставлять до відома власника тварини.
Акт і списки на вакцинації зберігаються в районному підприємстві ветеринарної медицини протягом трьох років.
2.4.7. Спеціалісти ветеринарної медицини протягом 14 днів повинні вести спостереження за всіма вакцинованими тваринами. У цей період не дозволяється забій тварин.
2.4.8. Вимушений забій щепленої худоби може бути здійснений раніше вказаного терміну, але лише за дозвільною довідкою лікаря ветеринарної медицини за умови, що у тварини нормальна температура тіла, вона клінічно здорова і у неї відсутня реакція на щеплення (немає ускладнення), з дотриманням вимог Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів.
2.4.9. Зняття шкір з тварин, що загинули в межах 14 днів після щеплення вакциною проти сибірки, дозволяється після одержання негативного результату мікроскопічного дослідження мазків крові цих тварин на сибірку. Шкіри, зняті з загиблих та вимушено забитих тварин, зберігаються в спеціально відведеному зачиненому приміщенні у вологонепроникній тарі до одержання результатів дослідження проб шкір за реакцією преципітації.
2.4.10. Керівники господарств (підприємств) незалежно від форм власності та підпорядкування їх, у відповідності до закону несуть відповідальність за своєчасне проведення передбачених цією інструкцією заходів, уключаючи організаційно-господарські заходи з обладнання і підтримання в належному санітарному стані скотомогильників, біотермічних ям та інших місць поховання тварин, а також створення належних умов для забою тварин, збереження м'яса, м'ясопродуктів і шкіряної сировини. Сприяють спеціалістам ветеринарної медицини при проведенні щеплень тварин.
2.4.12. Головні державні інспектори ветеринарної медицини районів (міст) зобов'язані:
- особисто інструктувати всіх спеціалістів ветеринарної медицини, що працюють в господарствах, на м'ясопереробних, молокопереробних підприємствах, у заготівельних організаціях тощо про заходи з профілактики сибірки сільськогосподарських тварин;
- здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом забійних пунктів незалежно від їх відомчої належності, а також за проведенням на них ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів.
вас просто нет в актах
