Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.

Сообщения - Оксанка

Страницы: 1 ... 15 16 [17]

193

Архив Дневники / Я не коннік,я немаю власного коня...

« : Июнь 14, 2012, 20:01:17 »

Карпати літом

І я знов "мучаю" Каштанчика

194

Архив Дневники / Перші враження.Перші уроки

« : Июнь 11, 2012, 10:28:11 »

Незабутнім для мене став і похід на конюшню на СКА,багато коней,всі дуже спокійні,нічого не бояться,не лякаються,не скидають.Люди там хороші і веселі.А поняшки які там класні,так і хочеться їх гладити.Побачила як з дітками займаються іпотерапією,це я вважаю досить таки благородна справа.Хочеться приходити туди хоча б просто за кониками подоглядати,їх там багато і всім потрібна увага

195

Архив Дневники / Перші враження.Перші уроки

« : Июнь 11, 2012, 09:54:24 »

Від перших уроків в мене багацько вражень.На першому пробному занятті так собі попу нашльопала що декілька днів навіть було важко сидіти

Не знаю чи всі так починали чи це тільки я такий "чайник"

Стремена мають бути на носочках,п"яточки внизу,спинка рівна і розпрямлена,наперед падати не можна,ноги мають працювати в ритм з коником,коли коник переходить в рись то я про все це забуваю

В сідлі моментами так ковбасить що думаю тільки про те як би міцніше вхопитися руками за сідло...

196

Архив Дневники / Щасливі моменти мого життя

« : Июнь 10, 2012, 19:54:47 »

Надіюсь що скоро... Головне щоб було про що писати

197

Архив Дневники / Щасливі моменти мого життя з кіньми

« : Июнь 08, 2012, 19:41:44 »

Такий "пухнастий" сувенір я собі напам"ять в Славську прикупила,стоїть в мене на видному місці.Прям похожий на коника на якому я каталась

198

Архив Дневники / Щасливі моменти мого життя з кіньми

« : Июнь 08, 2012, 14:33:23 »

Я не займлась з дитинства,я немаю власного коня...
Недавно зареєструвалась на форумі в пошуках уроків верхової їзди,мене цей форум реально "затягнув".Дуже багато хороших і вічливих людей,які готові щось запропонувати,допомогти і порадити.
Розкажу і я історію свого "знайомства" з кіньми

Як і більшість я коней з дитинства люблю (це в мене в крові,дід якого я нажаль не пам"ятаю тримав коней),мама ще досі моментами по саду знаходить підкови

Живу я в передмісті,тут коней для катання не тримають,а десь місцями на фермах таких які тільки поля пахати вміють.Коли мене вперше посадили на сільського коника я навіть не пам"ятаю,була дуже малюсінька

Можливості віддати мене десь займатись не було,але я всеодно "хворіла" кіньми.Як перший раз я опинилась в сідлі я дуже добре пам"ятаю,мені було тоді років 12,я поїхала з класом на екскурсію в Карпати на скелі Довбуша,так як до самих скель ще йти з кілометрів 5 то там в прокат дають коней,я побачила красиву високу ворону кобилку,підбігла до її власника,дала грошей і він мене на неї висадив,спочатку було якось страшно,бо було високо,а потім я вже кайфувала

Коли ми вже приїхали то мене ще й галопчиком покатали (я була разом з власником в сідлі),мене так підкідало що моментами я думала що вилечу

Ось таким був мій перший раз в сідлі...
Ну а потім я вже підросла,школа-інститут,перше кохання-зітхання,університет,друге кохання і про коней вже не думала,але все ж таки мрія що я навчуся їздити залишилась і я про неї не забувала.То в мене не було грошей на уроки то часу.Другий раз я в Карпатах в Славську покаталась на Каштані коли їздила з групою святкувати екватор (середину навчання).Мої одногрупники ще відходили після нічної п"янки,хтось на лижі поїхав,а я запитала власницю будиночка де ми жили де є прокат коней і потопала сама туди.А цієї зими я твердо вирішила що буду ходити і займатись ще й поштовхом було те що в мене проблеми з серцем.Знайшла оголошення про уроки і почала займатись на іподромі.Все було добре,мені подобалось поки мене кобилка не викинула з сідла

Гепнулась на пісок так що аж в вухах зашуміло,та все обійшлось практично синцями,тільки стегно трохи забила,декілька днів практично тільки лежала... Але скоро займатись і дальше буду,тільки на іншому конику...

199