Як на мене, віра в життя після смерті викликана страхом "не-буття". Маю на увазі, що людина вигадує собі альтернативні світи, бо насправді боїться, що після смерті немає НІ-ЧО-ГО. Ось ти дихаєш, ходиш, дивишся, чуєш - і раптом все це закінчиться і більше не повториться ніколи. Моторошно, якщо вдуматись.
А ще, можливо, віра в потойбіччя на зорі людства була чисто стратегічною вигадкою. Щоб жити в суспільстві, треба дотримуватись загальних правил, як-от: не вбивати собі подібних, не відбирати силою чуже майно тощо. А що робити, щоб люди, які ще насправді були напівтваринами, корилися суспільному ладові? Правильно, треба було їх залякати тим, що як би добре ти не жив на цьому світі за рахунок порушення правил, буде ще й інший світ, де ти будеш за все покараний, і покараний страшно.