Усім не байдужим-палкий привіт.

Ну,продовжу(коротенько)свою оповідь про моє неквапливе відновлення в сідлі.Сьогодні знову було!

Наша погода змусила мене залізти в критий манеж...

Чому я була вкрай не рада... Я соромлюсь,от реально-СОРОМЛЮСЬ... Я відчуваю себе неміччю-така собі товста,стара тітка вилізла на бідолашну скотинку і мучить її. А ще відчуття,що я вперше верхи...

Але є свої + ,я вже можу довше їздити,мені легше і потроху повертається відчуття коня.Ну ось так,якось.
