Вот читаю посты Сана и Тимбуки, и понимаю такую вещь:
Пока человек сидит и осознаёт всё то что они перечислили... он отвлекается и теряет концентрацию, что влечёт за собой возможность на приключения под седлом... 
Аж ніяк. Якщо знаєш, чого можна чекати від коней, це не означає, що ти постійно тільки те й робиш, що прокручуєш це в мозку і відволікаєшся від реальності. Просто хтось тут писав, що страхи - від незнання, я ж хочу сказати, що страхи, скоріше, від знання. "Многие знания - многие печали".
Я спробую пояснити на прикладах. Той, під ким кінь ніколи не свічив, і хто взагалі не знає, що коні, буває, зі свічки перевертаються, може злякатися випадкової свічки значно менше, ніж той, хто вже мав нещастя перевертатися з конем із вертикальної свічки і знає, що на тебе згори може гепнутися шістсот кілограмів переляканої конини і, за несприятливих обставин, переламати тобі руки-ноги-хребет. Або інший приклад. Мені кілька разів доводилось бачити, як іще не дуже досвідчені кінники їздячи галопом безстрашно закладають у поворотах такі віражі, ніби збираються завтра змагатися на чемпіонаті світу з барел рейсингу. Той, хто знає, як невдало можна "лягти" в повороті (не кажучи вже про те, наскільки це шкідливо для кінських ніг/плечей) ніколи собі не дозволить так "сайгачити" в поворотах. А якщо, наприклад, кінь поніс, і крутого повороту ніяк не можна уникнути, то сердечко тьохне: "Б*я, хоч би не 'лягти'!". А взагалі, новачки, буває, витворяють біля коней таке, ніби в них (новачків, а не коней) дев'ять життів.
Перепрошую за довгий пост, але напишу ще кілька слів. Страх - це нормально, якщо це не якась патологічна фобія, яка паралізує здатність мислити, а просто природний острах, який є механізмом самозбереження. Кажуть, що хоробрість - це не тоді, коли нічого не боїшся, а тоді, коли боїшся, але опановуєш себе і робиш. І правильно тут хтось написав, що "страх - це рушій прогресу", тому що фактично вся техніка безпеки, всі види захисного спорядження для вершника і коня, всі правила поведінки поруч із конем і на коні - це продукти остраху ("как бы чего не вышло") і бажання убезпечити себе і коня.