Жах і жалість....
Я коли прочитала, майже фізично відчула на мене навалюється сіра і тягуча хандра...
Більше однієї сторінки на потягнула!
До речі, цей хлопчик - волонтер у християнській благодійній організації в Оренбурзі (здається), мав справу з якоюсь жінкою-аферисткою, котра випрошувала гроші.
Пісі... Тепер моє життя здається просто бразильським карнавалом з феєрверками, і щоб воно було ще веселіше - замовила собі нарти.
Довго сумнівалася, але наважилася може і через цей щоденник.
Тепер буду кататися на собачій упряжці - уявляєте скільки народу кине бухати, коли я з вітерком буду мчати по вечірньому місту?