Блин, аж хрюкала от смеха -))
Татуся Бо
Антологія будуна
В цій жизні я знаю тіки двох людей, які не підозрюють про шкоду алкоголю. Один із них це Оззі Осборн, а друга, то Ірочка із города Ирг. Непросвєщонні мужчини чомусь думали шо от стоїть тендітну і всю таку некрасовську дєвочку Ірочку напоїть як всьо у них случицця. І вони всі такі ісполнєнні чувством собственного превосходства вели Ірочку в бар і щедро заказували їй коктейлі. І Ірочка пила. І тіки тоді коли їм самим становилось уже невиносімо тяжко, вони починали шото подозрєвать, тіпа шото тут таки не чисте, чо оця дєвочка замість того шоб уже гикать після 7 коктейля, свободно цитірує Ніцше, льогко виговарює слово "фіолєтовєнькій" і льогкой походкой діфілірує куда угодно. В той момент коли мужчини впадали в алкоголіческу кому - вони понімали шо ізначально був вибраний нєвєрний путь.
От шо робить людина послє бутилки водки, бутилки вина і чуть-чуть шампанського?
Після такого обична людина на утро помирає і просить оточуючих водички і добить. А Ірочка співала на ранок арію Кармен, танцювала пасадобль і так бодро махала віником, шо хотілось її сильно вбить і потом іще поіздівацця.
Знайомі медики поглядали на Ірочку підозріло і как бе намікали шо Ірочкина пєчєнь унікальна і дуже їм хочеться взглянуть на такий інтірєсний орган, як то кажуть, вблізі.
Однажди в город Ирг приїхав із гастролями Полтавський лікьоро-водочний завод. Гастролі состояли із кількох показатєльних виступлєній. І сопровождала їх на всіх етапах Ірочка. Конфєрансьє в том концерті був один із технологів Анатолій, який відразу оцінив Ірочкини принади, і рішив во что би то не стало зламать Ірочкину волю...
Сначала він казав - "Іриночко, а спробуйте келишок ось цього настою, ту такі трави, настаящій Тібєт, хоть і з-під Машівки".
Ірочка пробувала, хіхікала і казала "Ну право же, яка ж то Машівка, я чотко чую тут Карлівський полин". Потом вони дєгустірували водочку, і він їй казав "Ірушечка, ну оценіть же ж еті верхні ноти, мягкі як подушечка..." Ірушечка на то отвічала "Мммм - це ж вкусно, но то ви не пробували водочку у моєї тьоті з Охтирки".
І от коли вона вже дойшли до рарітєтних і красівих бутилочок, всі хто питався йти з ними в ногу давно погиб і мічтав про алказельцер або хотя би про аспірін, ну ілі евтаназію на крайняк.
Ірочка і Анатолій провели ту ночь вмєстє, але шо там було ні він, ні вона не помнять вперше в своїй жизні. Бо Анатолій прокинувся в коридорі укритий дбайливо ковриком із ванни, а Ірочка спала на кухні комфортно підложивши під голову віничок. А вкривалася вона полотенечком кухонним із зайчиком.
Вони прокинулися дуже романтічно під крик Ірочкиной мами:
- Іра, шо це за мужчіна валяїцця в калідорі? Іра, шо такоє? Іра чем воняє в квартірі? Мужчіна ви хто такий? Ірка, твою мать, убю заразу!
Іра в цей момент придумувала отмазку і шоб отмазацця мила голову Галою під краном на кухні. Мужчина поправляв галстук і питався сказать "Здрасті".
- Ірка ану дивися де твої сірьожки, може це якийсь вор і прахадімєц. Мужчіна, стоять щас прийде участковий! Ірка в тебе чо мокра голова скатіна, гайморіту захотілось?! Шо значить це Анатолій? Іра який нахєр Анатолій, я щас папі позвоню! Шо знач любов? Іра, яка любов к бомжу под ковріком із калідора?
Коли все затіхло і Іру з Анатолієм і диким будуном, лишили, мама, тато, участковий, случайні свідєтєлі, вони заказували із аптєки таблєтки од почок з вітамінами для печінки і намагались восстановить в памяті безпамятні 2 години.
- Ну как же так? Я нікада нє напіваюсь... - воскліцали вони в унісон...
