У минулому довелось перезнайомитись з багатьма ковалями. Негативний досвід змусив навчитись розчищати, розбиратись у копитних проблемах і їх вирішувати.
Тому відверто і щиро агітую за те, щоб вчились розбиратись у копитних питаннях
Перший кінь. Потрапив до мене підкований, з крихкими копитами. Стінки копит виламувались шматками. "Добив" їх один із "професійних" ковалів - під "гарячу" ковку на ПЗ забагато зрізав зовнішню стінку, копито перекосилось, кінь почав тягнути ногу. Інший профі навіть не пробував це виправляти - далі різав стінку по різаному, потім ліпив "клиночки". Однак кінь далі тягнув ногу, не міг ходити ані по асфальту, ані по щебню. Це, власне, стало останньою краплею. Я засіла за книжки, почала переривати інет у пошуках інформації. Читала, аналізувала, порівнювала. Купила інструмент. Зняла геть підкови. Найважче було взяти до рук копитного ножа. Тренувалась на буряках. З рашпилем було набагато простіше - корегування висоти копитних стінок, балансу через Т-подібний прилад. Висота п*яток перевірялась кутоміром. Не давались правильні скупи. Робити скупи навчила Штрасер, коли приїхала до хворого Вавілона.
На той час я вже досить впевнено працювала ковальським інструментом, розуміла пропорції копита, принципи роботи копитного механізму. За півроку копита мого коня кардинально змінились: зникла крихкість - по асфальту кінь штампував дзвінкими кроками. Проблеми провжувались з ПЗ - вперто стиралась об асфальт зовнішня стінка. Виручили кінські "берці" - їх взували на асфальт і знімали у полі.
8 років кінь розчищається "по Штрасер". "Розчищається" - це сильне перебільшення. Раз у два-три місяці копита корегуються. Оскільки кінь і утримується "по Штрасер", копита самоочищаються - є природній перекат, підламуються заворотні, стираються копитні стінки.
Другий кінь. Одна нога торцова. Перекіс копитної кістки у двох векторах. Ось так підкований:
Стрілки практично не було. Замість неї - всередині копита тоненька полоска лахміття, яка постійно гнила. Кінь кульгав. Після консультацій з досвідченим ковалем, вирішили зняти підкови. Зняли, розчистили. Результат - зап*ястний сустав на нозі з торцовим копитом розвернуло на 30-40*. Коваль відверто злякався і зник. Коли знайшовся, приїхав з підковою - щоб повернути її назад. Я вже не погодилась, оскільки на той час вже розібралась з тим, що відбувається з копитом і почала працювати: щотижня по міліметру знімала п*яту і перевантажену стінку. Пішли позитивні зміни:
Оскільки не було стрілки, тобто, вона була втоплена десь в глибині, забивала копито глиною, щоб глина "натоптувала" стрілку. Лахміття стрілки постійно чистила, промивала, але не обрізала, оскільки воно так само виконувало функцію натискання на стрілку. Вигляд був ще той! За рік стрілка опустилась до рівня копитної стінки, з*явилась бороздка, копито розширилось і понизилось:
https://www.youtube.com/watch?v=EZp5GWqAz_wТак, воно торцове. Але воно нормально несе належні навантаження.
Минулої осені до нас потрапив коник з розметом, постійно засікався. Потихеньку виправляю - частіше і більше знімаю внутрішні копитні стінки.
Зараз носиться на шалених галопах, не спотикається, не засікається.
Ще один коник - російський рисак. Приїхав із зацепами-лижами, з 6-тисантиметровими п*ятами. Розчищав його теж "професіонал". Бігати практично не міг. Це був не біг, а вертикальні вистрибування. Півроку пішло на розчистки-корегування. Порядок! Розкіша рись, вільні рухи, працюють плечі, потужно виносяться ноги...
Багато проблем натворили ковалі-"профі" й Вавілону. Коли попередній господині здалось, що треба виправляти Штрасер, вона запросила "професіоналів". Результат - коня ледь змогли перевезти; за перші дві ночі я зняла з копит майже 14 см зайвого рогу, гній витікав через підошви, вінчики. Кілька тижнів Вавілона практично не витягали з оцетових ванночок.
Почав рухатись, коли копита набули ось такого вигляду:
А ці "проф"ани, спаплюживши Вавілонові копита, натворивши йому купу проблем, тепер, після "досвіду" з Вавілоном, консультують "ламінітчиків", посилаються на той досвід і тичуть фото літаючого Вавілошки. До речі, один із них спочатку наполягав на тому, щоб коня усипити чи зарізати; мовляв у нього є знайомий м*ясник, який одним махом ножа безболісно перерізає артерію. Тепер виявляється, - саме він Вавілона "вилікував".
Вавілоша зараз.
