Співчуваю. Я теж довго обманюю себе, що "саме якось минеться"
. Моя психіка була травмована в ніжному віці совковими стоматологами, які примудрялися смикати нерви без знеболювального, мотивуючи це тим, що "а як я інакше знатиму, що всі нерви видалив/ла?"
Одним словом, тепер навіть знаючи про всі вдосконалення й інновації в стоматології, знаючи, що мені вгатять слонячу дозу анестетиків, я йду до дантиста тільки тоді, коли мене спереду тягнуть за мотузку, якою зв'язані мої руки, а ззаду підганяють канчуком
