Точно! Звітую: прочитала 2 книжки Пратчета і одну Гудкайнда (якраз по об"єму однаково виходить

).
Пратчет ну занааааадто пародійний. Як америкоські пародії...

Хоча 2-га книжка була трохи краща за першу (тому є надія, що десь на 5 стане нормально читати або я звикну

)
Гудкайнд - мрія психіатра.

ТАК детально ще ніхто не виписував сцени катувань і всіляких збочень.

Хоча живенько, не сперечаюсь.

Тепер у роздумах, що продовжувати читати. Бо ще Панкеєву починати - це буде занадто.
