Тримайтесь, все може обійтись. У моєї бабки стався інсульт у 78 (чи 79, не пригадую). Спершу були порушення мови, зору, координації і все таке. Сказати, що вона відновилася швидко - це не сказати нічого, вона відновилася
стрімко . Зараз їй 82, вона ходить, робить сама хатню роботу, говорить (аж занадто багато
). З розумом усе в порядку - читає, кросворди розв'язує, не заговорюється. Так що інсульт - це страшно, звичайно, але це ще абсолютно не вирок, не вішайте носа
.
П.С. До лікарні бабку теж не забирали. Може, це й на краще - вдома рідні стіни допомагають.