Здмухнувши пил зі свого щоденника,накляцаю декілька рядків(поки час є

).
Одразу напишу,що часу обмаль...Вересень... закінчились канікули і у нас у Поні-клубі.Дітлахи повернулись до занять.Я забігуюсь як скажений пес.Дякую моїй любій матусі і дівчатам,за те що панькаються з моїми малюками поки я проводжу заняття.
Малеча росте.Ванька вже впевнено топає тримаючись за мамині руки,Вітюша лінується-робить пару кроків і сідає на попу.І ще-вони навчились разом гратися.Тепер можу їх посадити на 40 хв. в ліжечко,дати іграшок і вони бавляться.Раніше чубилися,зараз вже разом граються,а якщо не граються,то хоч не займають один одного.
Пробуємо потрохи сідати на горщик...

Ось з цим біда,ну ніяк ми не хочемо всі справи робити в горщик.От погратись із ним-це діло.
О,згадала,ще трохи про Поні-клуб.Зробило наше керівництво майданчик тренувальний тільки для поників.Чудово вийшло.Тепер дуже зручно.
Ось що вийшло

