Це сталося дев"ять років назад...
В поминальну неділю йшла до бабусі на кладовище.
Треба було і могилку прибрати, свічечку запалити і помолитися за упокій душі
Часу було обмаль - у мене синуля-красотуля прихворів, так що я не мала можливості залишити його на рідних, змушена була взяти з собою, в кенгурушці.
По дорозі треба було зайти до бухгалтерші і забрати зарплату для вчителя фізкультури, котрий хворів вже три місяці.
Сума досить пристойна...
Взяла "пачечку" гривників і сміливо порулила по своїх сумних справах.
Чи то карман не добре закрила на блисківку, чи руки в мене не з того місця ростуть, чи не тими кінцями затИкані - але гроші пропали...
Уявляєте мій шок?
Мале дитя на руках, грошей обмаль (вся сім"я бюджетники) а що саме найгірше - що вчитель фізкультури, котрому я гроші мала віддати - хворий, і надіється на ці гроші щоб купити ліки!
І він завжди приходив до нас не з порожніми руками, а приносив симпатичну баночку меду - він є пасічник...
Як я могла йому сказати, що гроші загубила?
Ніч провела жахливо - мало того що мій Бобошик верещав хворенький, ще й я голову сушила, де ж гроші взяти???
Над ранок забулася тяжким сном...
А у нас велика сім"я і ми живемо в здоровезному будинку.
Моя люба тітонька Люба, працює завучем у школі і має приходити на 8 годину ранку до школи, котра десь за два кілометри від нашого маєтку.
І вона була в шоці - вранці, на наступний день на всіх стовпах висіло красиво розмальоване оголошення про знайдені гроші...
Потрібно було вказати яка сума і які купюри були в пачці.
Звичайно, що ми прискакали акі сайгаки і доказали що це я така незграба
Дякую вам, студентки Училища декоративно-прикладного мистецтва ім. В.И.Касіяна міста Косова!
Наскільки я знаю ви економите кожну копійку, ви далеко від батьків, ви часто недоїдаєте!
Дякую за те, що ви є чесні і ніколи не позаритеся на чуже.
Ви на цю суму могли б прожити багато часу - але таки ваша внутрішня чистота пересилила жадобу.
Може пройде багато років, може цей пост прочитають ваші дітки, але знайте - ви молодці!
Навіть зараз я, фінансово незалежна людина, пам"ятаю про те, який урок ви мені дали - не можна розмінювати свою душу на папірці