Дія друга
Ангєл Лєна і Комендант Петро
Петро
Служака чесний я, порядний очєнь,
Та у конях нє смислю ніфіга.
Сказать по правдє - барскії замашкі.
Бо зараз, як тєхнічєскій прогрес,
і люди стали їздить на машинах
(удобно, бо не дохне, не боліє),
То місце коням у тєлєгах й на картінках.
Але, як вийшло, що господарі мої
Попали випадково володіти
Цією базою і гроші укладать,
То мушу за хазяйством наглядать
І буть суворою рукой закону.
Єдине, сфера дєятельності ця
Для мене дуже нова й невідома.
Ангєл Лєна
Спеціаліст я дуже провідний
І у конюшнях смислю нефігово.
Підняла до неб
ажанихачених висот
Я не одну конюшню у окрузі.
А керувать нескладно тим усім.
І кожен ділом зАйметься своїм.
Ви будете тут гвозді забивать
І по хазяйству весело шуршать.
А я коней своїх в оренду здам,
Прибуток це надасть великий вам,
І може ви підкинули б грошей,
Щоб на змагання взять моїх коней,
бо славу це велику вам складе,
І ВІП-персон на ранчо приведе.
А поки що поставились до нас
Орендаретті - це середній клас.
За все готові грошики платить
І зможуть всі незручності терпіть,
(в сторону)
Бо добудовувать насправді до фіга,
тож нам потрібно і орендаря-лоха.
Петро
Понятно, хто такі Орендаретті,
Але мене дратують сильно єті,
Якісь там дєвочкі, шо лазять тут без спросу,
І безпрестанно курять папіроси.
Шо вони мають до хазяєв тих?
Яка в них функція і шо собой являють?
Ангєл Лєна
Ой, знаєте, й мене вони дратують.
Та то ніхто, брудні робітники,
Що ландішами серати не вміють,
І шургають постійно по підлозі,
В ВІП-комнаті в робочому одьозі
Дивани мнуть, і вродє ложкі тирять
На радіатор ноги свої штирять
Всі поголовно хами і уроди,
І неможливо з ними дІйти згоди.
(в сторону)
Ну, справу зроблено, тепер цей жлоб научен
І досить проти дєвок тих накручен
Як будуть дуже шось вони шуміти,
І вимагати, глупії кобіти,
Сєнца, опілок, гарного постою,
Всіх благ, що обіцялись дуже мною,
Щоб заманити цих Орендаретті...
Я розскажу, що серуть в туалеті,
Брудну каструльку кинули в кімнаті,
Не хочуть коней в сраку цєловаті,
І всіх, хто тямить в тому хоть понюшку,
Я приберу потроху із конюшні.
І ЛОХи будуть вправно танцювати,
А я за ниточки потроху підсмикАти.
І рай я точно всім ЛОХам влаштую.
Ну і собі чуть-чуть допоможу я
