Вернемся в прошлое. Никогда не забуду и не прощу тем, кто приветствовал "беркут". Посмотрите, что делали ваши "герои".
Этот репортаж делала моя подруга, Вика Ясинская, личное знакомство. Разговаривала с совершенно реальными людьми. В итоге получились фотоистории.
Нестор - студент третього курсу, навчається у Львові, приїхав зі Стрия. "Потім мене звалили на землю і почали бити. Били суто «беркутівці»: відтягнули назад метрів на 10, намагалися якнайбільше бити по обличчю. Потім підійшов ще один - узяв мене за шию. Я побачив, що у нього в руці металевий молоток, і він почав наносити мені ним удари теж по обличчю. Життя мені врятувало те, що я мав амуніцію: жилет, правда без броні, - я напхав туди каремат, - щитки на руках і ногах, шолом, великі тактичні окуляри. Оці окуляри і шолом, напевне, мене врятував. Після того як він наніс удари молотком, мене продовжили інші бити кийками. Болю вже не відчував тоді, але дуже запам’ятав коли бьють по нирках, – наче струм електричний пронизує. Я дійсно відчув усю силу нашого «беркуту»!! Відлупцювали, а потім один кричав до мене : “сними каску!», - я не став знімати, він ще раз повторив, - я знову не зняв, тоді він узяв мене за шолома і почав тягнути; тягнув десь 5 -10 метрів. До того моменту я свідомість не втрачав, але почав втрачати, тому що фактично мене душили і я розстібнув його, після чого ще раз отримав добряче по голові. Мене підняли, бронежилет зірвали, кишені повідривали, усе що було повідривали, а потім кричали: « бандера, ми тебя убьем, ти нам отработаешь американские деньги!», - забрали гаманець, телефон, побачили пропуск моєї сотні, де було вказано, що я зі Львова, – ще раз дали по голові за це. У мене в кишені був ліхтарик-електрошокер; один з «беркутівців» його побачив і сказав: «оо, сейчас тебя будем мучать». Намагалися увімкнути його, але не змогли переключити на електрошок, на моє щастя. Потім узяли попід руки і потягли. Мені дуже запам’ятався момент, коли ще один підійшов і зірвав з мене білу вервечку, -їх багатьом роздавали на Майдані, - і кинув під ноги.. Додам, що коли мене били, і не тільки мене, в їхніх очах вбачалась якась така звіряча ненависть, вони усе робили просто по-звірячому… Взагалі, як на мене, вони були неадекватні.
Двоє мене повели до автозаку і один до одного говорили: « а давай этого за угол - и добьем», - я зрозумів, що мої справи дуже кепські. Я і без того майже втратив свідомість, але вирішив прикинутися непритомним. Тут якраз з’явилися двоє народних депутатів, здається Міщенко і Мельник, а збоку стояв і за цими подіями спостерігав полковник міліції. Один з депутатів до нього крикнув, чи він не бачить що оті звірі роблять, але він лише відмахнувся. Хотів би я зараз побачити отого полковника міліції!"
Вот такой мальчик.
А такое из него сделал "беркут".
