Україна - єдина! Досить російського шовінізму і агресії!

[Petr Vladimirovitch]

Я автор поста. И что конкретно не так?
Я отвечала на то, что у нас у новой власти силы несметные, которые готовы разорвать всех небендеровцев. Вот говорю, что это все - ересь.

Пы Сы. Так а весь пост скопировать? Это ошибка в цитировании.

[Зюлейка]

Пренебрежительный тон - вот что не так.
Анекдот про укр.армию в такое время!
И так грустно всё это, а ещё сами над собой смеяться будем...

[Petr Vladimirovitch]

Так, я не поняла. Смотрите, Вы ведь отстаиваете точку зрения в соответствии с которой, РФ - права, ее действия законны. Вы говорили о том, что Украина сделала все плохо и поэтому потеряла Крым. То есть Ваш пост о моем тоне или анекдоте здесь не потому, что Вы переживаете за Украину, а просто потому, что бы просто поупражняться в диалектике.

По поводу моего тона и поста - скопируйте полностью - раз, да, я считаю, что армия наша не боеспособна - два (если кто то наведет факты и переубедит меня, только поблагодарю), и да, я считаю, что ополчение, которое собирает Правый сектор не является шовинистическим и не составляет угрозу.

[Зюлейка]

Я бы не сказала, что действия РФ законны.
Они очень хорошо оформлены как законные.
Забрали Крым по праву сильного, но с оформлением всё сделали, как положено.
А грызня вокруг армии действует на нервы особенно сильно, просто боюсь, как бы наши мысли и тревоги не материализовались и не привели к какой-нибудь трагической случайности, из-за которой начнутся настоящие военные действия.
Я бы вообще объявила мораторий на обсуждение действий военных и на всё, связанное с армией.

[Petr Vladimirovitch]

Оформлены они тоже плохо.
Думаю, что обсуждать это все нужно. Спокойно, без оскорблений, но нужно. Когда ничего не знаешь, не слышишь другого, тоже могут начаться бедствия. Да и как не обсуждать настолько трагические события?

[Зюлейка]

Ну, значит, это я уже устала от этих обсуждений и нервы не выдерживают, потому что от нас ничего не зависит, а мы - "и так", "и этак", "а что, если...". А толку? И мы вязнем в обсуждениях и изматываем себя и других.

[Petr Vladimirovitch]

В Британии уже сколько обсуждают только саму возможность проведения референдума. Наконец обе стороны согласились на этот референдум. А тут пришли, захватили, сосредоточили войска на восточных рубежах, послали в Польшу обращение о возможности раздела Украины.

[Алльо:)]

Пренебрежительный тон - вот что не так.
Анекдот про укр.армию в такое время!
И так грустно всё это, а ещё сами над собой смеяться будем...

Зюлейка, Ви вже якось прийміть рішення: Вам до красивих чи до розумних?
На проконях Ви одну пісню співаєте, а тут зовсім іншу.
Відносно того, що "самі над собою сміятись будемо". Самі над собою будемо. Загалом, це нормально, коли з гумором (жалем, сарказмом) можемо самі над собою сміятись. І ми між собою вже якось самі розберемось.
У даному випадку (тобто, в темі), мова не про сміх над собою, а про відверто проросійські агресивні випади з боку новоспечених "іноземок".
p.s. Абсолютно підтримую Гармату - розміщення таких "опусів" - непримустиме.

[Petr Vladimirovitch]

Я могу где то ошибаться, и в тоне высказываний тоже. Говорите мне об этом. Но по поводу позиции однозначно: РФ - оккупант в соответствии с международным правом.

[Алльо:)]

додам ще таке:
 у нас є друзі - дуже інтелігентна єврейська родина. Кожен раз, коли приходимо до них в гості, я з порогу розказую який-небудь анекдот про євреїв. Льоня злиться, погрожує, що ось наступний раз він відомстить мені якимось паскудним анекдотом про нас, українців.
Приходить той наступний раз: я з порогу печу йому нову історію про Мойшу, Льоня традиційно кричить: "ну все! Ось наступного разу..." Всі сміються, Олена (його дружина) розказує як він вишукує анекдоти про українців, намагається запам*ятати до нашого приходу і кожен раз, коли я з порогу видаю: "Льонь, я тут анекдот новий почула!",  забуває все, що хотів видати...
Цей сюжет тягнеться роками.
При цьому ми колись разом видали збірник спогадів українських і єврейських політв*язнів "Поле відчую, надію і співпраці", я профінансувала збірник статей відомого єврейського сіоніста В. Жаботинського, він всіляко підтримує україністику.
І я безмежно поважаю Льоню за його єврейський патріотизм, за його абсолютно ендиклопедичне знання історії свого народу. І дуже люблю його за те, що він відкрив і показав мені Ізраїль.
При цьому він був і лишається зараз, в ці дні, дійсно справжнім патріотом України.
І знаю чимало росіян, яких жахає те, що відбуваться зараз в Росії. І по великому рахунку, мені їх шкода - їм важко приховати почуття вини і морального дискомфорту за дії своїх співвітчизників.
З особистого про кримських татар. На початку 90-х татари почали повертатись до Криму. Це було надзвичайно важке повернення. У 1994 році питання кримських татар вперше було винесено на рівень ООН. Грошей, щоб приготувати бодай мінімально пристойний англомовний буклет про себе, в них не було. Ми приготували солідний англомовний журнал про кримських татар, чоловік сам переклав, зверстав. Друк оплатили своїми сімейними коштами. Джамільов і Чубаров полетіли в Нью-Йорк, напередодні слухань роздали солідні матеріали, де була історія кримських татар, аналітика, статистика. Після того ми лише двічі були в Криму. Найтепліші і найщиріші вечори були саме у кримських татар.
Подивіться зараз на польську підтримку. Туск у свій літак тягне наших важкопоранених хлопців, вся Польша, забувши про польсько-українські перипитії, піднімається за Україну.
І лише ті, хто народився, виріс в українському Криму, біснуються як навіженні, обпльовують все і вся, відверто брешуть і паплюжать все українське. Бридко...((

[Зюлейка]

Алльо:), россиян не переделаешь и мне очень интересно с ними общаться, читать, как они отстаивают свою точку зрения. Можно сказать, что это не их точка зрения, что она им была внушена - но она стала их мнением.
Зла к ним как к людям я совершенно не испытываю.
После того, как миллионы людей радовались распаду, растаскиванию по частям Советского Союза, я поняла, что мнения о том, что такое "родная страна" могут меняться. Если я не проклинала всех, кто разрушил нашу страну в 1991г., то чего сейчас-то впадать в "праведный" гнев?
Политика - как бизнес, побеждает сильнейший. Разве кто-то обсуждает моральность или аморальность конкурентной борьбы,поглощения одних предприятий другими, перевода производства в страны с дешёвой раб.силой? А ведь многим людям от этого становится хуже.
Я смотрю на отношения между государствами так же, как на отношения между предприятиями.
По поводу целостности Украины: конечно, я бы предпочла, чтобы у нас настало спокойствие и мы не боялись очередного раздела.
Насчёт отношения к армии хорошо написала Tuluza:
https://uahorses.com/Forum/index.php?topic=33447.45

Ну, по поводу бана Jeb: если её забанили за грубое выражение, то "шльондри" (или что тут было), а также постоянные обращения к фекальным образам - это что?
Оце-то справді бридко, бо чорнорото.

Если же забанили за суть письма, то процитированное там уже несколько лет является "общим местом", т.е., давно известной истиной (или "истиной") на Юго-Востоке Украины. Эта стратегия завоевания власти и замены идеалов шаг за шагом не один раз описывалась в наших газетах и излагалась по ТВ. Поэтому непонятно, чем эта "новость" так поразила.

[Алльо:)]

Алльо:), россиян не переделаешь и мне очень интересно с ними общаться, читать, как они отстаивают свою точку зрения. Можно сказать, что это не их точка зрения, что она им была внушена - но она стала их мнением.

не лукавте, Зюлейка.
"Общение" не є синонімом, вибачте мою недолугу французьку, підтявкування.
Я не знаю хто така(ий) Jeb, не читаю інших форумських класиків-стратегів. Форум у більшості випадків дивлюсь в "останніх повідомленнях". Так от саме там, у стрічці, вимальовується дуже бридка антиукраїнська панорами кримських дописувачок.