Контрактна система передусім покликана захищати не спортсменів, а клуби/тренерів/власників. Що, певним чином, має сенс. Клуб, не настільки багатий, щоби привабити відомих спортсменів, зазвичай сам виховує свої кадри із талановитої, але ще не досвідченої молоді. Молодого спортсмена "вишколюють", надають йому коней, вивозять на змагання... Одним словом, вкладають у нього працю, гроші і певні сподівання. Та щойно спортсмен починає показувати які-не-які результати, його, вже "готового до вжитку", переманюють багатші та престижніші клуби, які не бажають гаяти час на підготовку кадрів з нуля, а надають перевагу залученню вже "засвічених" спортсменів. Таким чином, маленькі чи провінційні (без негативного підтексту) клуби приречені бути всього лише трампліном для потрапляння у спорт, а самі, "випустивши на орбіту" черговий молодий талант, мусять починати все спочатку, так і не скориставшись плодами своєї праці. Несправедливо, чи не так? Контракт убезпечує клуб від такого розвитку подій. Якщо інший клуб зацікавився цим спортсменом до закінчення дії контракту, він сплатить певну обумовлену суму за "трансфер", і всі щасливі. Окрім, звісно, охочих скористатися чужою працею надурняк:)