Вітаю, шановні форумчани! Вибачте, що всі "розбірки між сосідами" пройшли без мене, то не мала інтернету, то була зайнята іншим, а тепер хочу трохи роз"яснити ситуацію.
Покупець на жеребця був, він на фото. Хотів купити його для того, щоб з часом об"їздити і знайти для нього нового господаря. В день продажу покупець приїхав, але спізнвся, буквально на пару хвилин, коли хлопчика вже грузили на машину, а хазяїн навіть "вусом не моргнув", щоб змінити своє рішення. Я теж була там і бачила його по дитячому розгублені очі, Орлик не міг зрозуміти чому і для чого, його рідний господар, який так довго його плекав, говорив з ним, гладив по блискучій шиї, з таким похмурим виразом обличчя віддає його в чужі руки.А лікувати в сім"ї нікого не треба було, всі, Слава Богу, здорові.
Моя власна думка така:Кожен коник, який би він не був, чи сільський чи міський, має право на те, щоб прожити хоч кілька років і побачити, яке воно те кінське життя, яке воно те поле, по якому можна пробігти щодуху, широко відкривши очі і вдихнувши на повні груди.
Але багато хто з людей не хоче і не може хоч спробувати подумати так, як думає його вихованець і це боляче бачити, які жорстокі люди.
Ямаю своїх коней, вони всі забрані від м"ясників, мають певні проблеми зі здоров"ям, але вони працюють, в міру своїх можливостей, мають часткову волю, для виявлення своїх конячих "дурників".
Я згідна зтим, що всі коні з часом підуть на бойню, але той час має настати якнайпізніше, а до того вони мають нажитися, як і люди, в них теж є права, бо живі.
Хто колись зустрічався з сільськими і міськими кіньми і був уважним, то помітив, яка між ними різниця. в їхніх характерах, в сприйнятті людини. КІНЬ МОЖЕ БУТИ ДРУГОМ Другом, який говоритиме з тобою лише серцем і душею, ніколи тобі не збреше. Подумайте про це і зробіть правильні висновки!
А жеребчика шкода, бо людина так і не дала йому пізнати, що таке СВОБОДА...
