Років десять тому у сусідньому дворі була іржава труба, з якої фонтанчиками бризкала в усі сторони вода.
Під цією трубою стояла ялинка, яка в морозні дні під впливом бризок перетворювалася на багатоповерховий крижаний палац непередбачуваною форми, всіх відтінків сріблясто-білого на сонці, і синьо-зеленого в затінених глибинах крижаних "коридорів".
Всього-навсього іржава труба і ялинка. Але нічого прекраснішого я з тих пір в житті не бачила!
