Про Катю.
Межи новинами про новий уряд, холодну весну, зниження вартості житла і життя, випадково зайшла на сайт Донор.орг.юа.
Це відомий ресурс допомоги онкохворим дітям.
Я в принципі намагаюся не дуже туди лазити - як будь-який обиватель, якому в житті вистачає поганих новин (і про уряд, і про зиму
).
Але іноді заглядАєш, - ну, і потреба є час від часу щось зробити корисне. А не тільки їсти, пити і говорити...
Каті там спочатку не було. Ні в новинах, ні в проханнях про допомогу.
Тому волонтерші я дзвонила через зовсім іншу дівчинку.
Але там вже допомогли, от Аня-волонтер і згадала про Катю.
І про те, що грошей на лікування нема, і таке інше.
Пишу не тому, що хочу, щоби тут скидалися грішми, як ні дивно.
Тому пишу не в окремій темі, а тут, у власному щоденнику.
Пишу, бо мені болить. Хоча, яке я маю відношення?..
Щось в ній є, в цій Каті. Не в її історії, що сама по собі цікава.
А в самій дівчинці.
Я дуже люблю такі натхненні обличчя. Таку справжню, гармонійну красу. Катя дуже красива.
Каті 16 років. Було 14 січня.
Люди з такими обличчями часом трапляються. Вони гарні в будь-якому віці. Просто красиві. Навіть, якщо це заморені життям наші жінки.
У Каті будуть гарні діти. Катя лишиться красивою і в старості.
Якщо виживе...
Ось, це вона:
http://www.donor.org.ua/index.php?module=arnews&act=show&c=1&id=6098
