Таки висловлюсь, хоча в щоденник не так пасувало б зайти. Сподіваюсь, Ліля вибачить.
Люблю порівняння коней з дітьми! Діти - виростають і стають самостійні, коні - завжди залежні від нас. Зрештою, якщо подобається проводити такі паралелі, то до кінця - хтось може відправити чадо на місяць у Грецію на море, а хтось - тільки до бабусі у село... Але це не значить, що одні батьки - супер, а інші - не мали права заводити дітей, виродки, як таких земля носить...
Може хтось, тикне мене носом в ідеальну конюшню у Львівській області? Щоб і випас, і вигул, і раціон, і персонал, і вентиляція, і.... ще 100 500 мільйонів всього. Буду щиро вдячна

Навіть, гроші нівапрос, лиш би все було так, щоб комар носа не підточив. Єдиний вихід - збудувати самому те, що хочеш. Хто будувався? Елі, Адажіо, Хорс, Макс? Хто ще? Не все так легко, правда? І чи задоволені власники своїми конюшнями на 100%? І чи все одразу у них було зашибісь?
Знаєте, я уже 10 років слухаю, що у Лілі Град от-от загнеться, що з коника знущаються, морять голодом, конкур, галоп, непомірні навантаження, ноги трусяться, мозги зірвані, рот порваний... Прикіл в тому, що Град, при усіх цих жахах завжди не тільки чудом виживав

а й був, таким собі, енерджайзером і гарнюньчиком (тьху, поганець). А от у людей, які лили на Лілю багно, не один кінь загинув, пішов на м'ясо, став калікою... От такий цікавий парадокс. Давайте краще до полін в своїх очах придивлятись.
Лільчик, хочу подякувати тобі, за те, що багато-багато років тому ти навчила мене їздити без страху

і взагалі багато чого навчила, хоча тобі тоді було 12 чи 13, а мені 22. Передавай привіт Граду, ти знаєш, що з усіх коників він завжди був мені наймиліший, одразу після Кльопи

, і я завжди з теплотою згадую ті декілька разів, що їздила на ньому

Ви з ним чудова пара. Тамара.