Юлька, тримайся. Всі дурні думки зараз у тебе - це звичайна річ у такій ситуації, якщо так можна виразитись. Не дарма кажуть, що час все лікує... Але це так. Розумію як тобі зараз важко, бо вже писала, що була у подібній ситуації, і знаю, що це таке втрачати друга. Ще раз вибач, що так і не зайшла. Я просто зараз набігами у Чернівцях. І, якщо чесно, навіть не можу уявити, що прийду, а Босі нема. Ще не можу в це повірити.
Папік твій молодець, що тебе напічкав, зараз треба притуплювати у тебе всі почуття. Як тут всі пишуть, ти дуже потрібна всім нам і іншим твоїм улюбленцям. Може це жорстоко, але так мало статись, і на жаль, чи на щастя, ми, люди, нічого не можемо змінити. Дуже важко щось радити, пояснювати, чи заспокоювати зі сторони... Але все-таки разом ми якось справимось, я вірю. Я вірю і в те, що Босі зараз легко і краще за всіх. Може треба за нього радіти...
