Майдан - II ?

[RapidTata]

Вот че Трубецкой писал о нас:
"К проблеме русского самосознания.- Париж,1927
"Что будет, когда Украина, которая помнит все притеснения москалей: и
крепостничество, и рекрутство, и бесправие, и грабежи, и кнут - не
захочет быть с Московией? Украину надо в таком случае признать
свободной и независимой страной, и, исходя из тех страданий, которые она
получила от нашего деспотизма, можем ждать, что при первой возможности
Украина отойдет от нас"."
Ну почему ж потомки не хотят это осознать?! 

[Аляска5]

Ну и поскольку статья не влазит, а она очень интересна, сюда я вставлю только одну часть.
Итак, ЧТО представлял собой Крым к моменту передачи.

довідка під грифом "Секретно" "О состоянии сельського хозяйства Крымской области" від 4 січня 1954 року, підготовлена для першого секретаря ЦК КПУ О. І. Кириченка. Її порівняно недавно знайдено у Центральному державному архіві громадських організацій України (ЦДАГО України. Ф-1-ОПЗО. Спр. 3590. Арк. 109 - 110).

Вже сама назва, а тим більше зміст цього надзвичайно цінного документа переконливо засвідчують справжню причину перепідпорядкування Криму.

Дата надходження доповідної записки першій особі в республіці є доказом серйозного підходу керівництва СРСР до вирішення кримської економічної проблеми. Тому про якісь спонтанні рішення однієї, хоч і досить високої посадової особи у державі не може бути й мови.

Шкода, що цей важливий документ до цього часу лишається маловідомим. Запитаймо у нинішніх недолугих кримських політичних крикунів та розповсюджувачів міфу про "подарок
Хрущёва": для чого б це першому секретарю ЦК КПУ забивати голову інформацією про ганебний стан сільського господарства у Кримській області, яка підпорядкована Російській РФСР?

Навіщо Олексію Кириченку опікуватися чужою бідою, коли й у власній хаті проблем було достатньо? У зазначеній довідці у концентрованому вигляді і без ідеологічної тріскотні висвітлено справжній катастрофічний стан сільського господарства та глибоку занедбаність соціальної сфери Криму напередодні передачі області Україні.

Загалом довідка підтверджує всі раніше названі кризові проблеми кримської економіки.

Тож на підставі цього документа маємо можливість з'ясувати, що ж "дарувало", а точніше, нав'язувало кремлівське керівництво Україні та яким, за висловом сучасних політиків, був цей "орден на грудях планети" у 1954 році?


З довідки дізнаємося, що в 1954 році порівняно з 1940-м площа посівів у Криму скоротилася на 70 тисяч гектарів. З 30 наявних колгоспів лише три спромоглися освоїти польову та кормову сівозміни. За врожайністю всіх головних сільськогосподарських культур область у 1953 році не досягла довоєнного рівня.

За станом на 1 січня 1954 року площа садів складала лише 87 відсотків, а виноградників - 79 відсотків рівня 1940 року.

Тваринницькі ферми у більшості колгоспів і радгоспів Криму пішли в зиму 1953/54 року лише на 37 відсотків забезпеченими кормами. План будівництва корівників та телятників у 1953 році область виконала на 35,6 відсотка, а пташників - на 43 відсотки.

В області не вистачало понад 1 100 тракторів. Сільське господарство Криму потерпало від гострої нестачі води. За станом на січень 1954 року в господарствах Криму зрошувалося лише 40,9 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь.

У 1953 році область не виконала план збору податків, недодавши в казну 6 млн. 60 тисяч карбованців.

Украй занедбаними були легка та харчова промисловості. У 1953 році план не виконали всі підприємства цих галузей. Область виявилася нездатною освоїти величезні кошти, які виділяла держава на капітальне будівництво. Через це Рада Міністрів Російської РФСР лише в Ялті змушена була зменшити в 1953 році капіталовкладення на 5,2 млн. крб.

Глибоку кризу переживала і соціальна сфера області.

Сьогодні ніхто не повірить у те, що в Криму ще наприкінці 1953 року було лише 3 хлібних магазини, 18 - м'ясопродуктів, 8 - молочних, 2 - тканин, 9 - взуття, 5 - будівельних матеріалів та 28 - книжкових крамниць.

Повністю припинилася торгівля овочами та картоплею в державному секторі" (ЦДАГО: Ф-1-ОП 52. Спр. 490. Ар. 9. Цит. за Василем Чумаком, 1993). Занепокоєння і розпач лунали навіть з трибун партійних конференцій.

"Минуло десять років після закінчення війни, - говорив з трибуни Кримської обласної партконференції (1954 року) секретар Феодосійського міськкому партії Моїсеєв, - трудящі висувають до нас законні вимоги, коли буде відбудоване місто і створені мінімальні побутові умови?

В місті немає води, достатньої кількості електроенергії, банно-прального комбінату... Під час війни було зруйновано до 40% житлофонду, а відбудовано силами міськвиконкому тільки один будинок на 8 квартир... Багато з цих питань неодноразово ставилися перед вищими організаціями - Радою Міністрів РРСФР і міністерствами. Але..." (ЦДАГОУ: Ф.1. - Оп. 52. - Спр. 4990. - Арк. 125).

"Хто відбудовує Кіровський район Керчі - центральну частину міста? - запитував з тієї ж трибуни секретар міськкому Смородін і сам же відповідав: - Ніхто! Нема такого будівельного тресту... Такими темпами ми і за 100 років не відбудуємо міста...".

Відповідні рішення (доповідач наводить конкретні приклади) були прийняті урядами РРСФР та СРСР ще в 1952 - 1953 рр., та ось "уже 1954 рік", а будівництво багатьох об'єктів, зокрема "морського вокзалу, молокозаводу та ін. так і не розпочато" (там же. Арк. 115 - 116). (Цитата з книги М. Лукінюка, с. 193).

Ознайомившись із цими приголомшливими документами, добре поміркуймо ось над чим: є передача Кримської області до складу УРСР "щедрим дарунком" чи накинутим економічним ярмом?


Досвідчені політичні шулери й інтригани, які пройшли багатолітній вишкіл у "сталінських університетах", добре розуміли, що під передачу Криму необхідно було підвести надійне ідеологічне підґрунтя. Ним став досить вигідний і зрозумілий радянським масам ювілей - 300-ліття Переяславської ради, яку пропагандистська машина як царської, так і більшовицької імперії представляли як возз'єднання України з Росією.

Цю дату вирішили гучно і широко відзначити на державному рівні. Передача Кримської області до складу України напередодні грандіозного свята "вечной дружбы двух братских народов" чудово вписувалася в добре підготовлений кремлівський сценарій.

Вы только вдумайтесь в цифры. На ВЕСЬ КРЫМ 3 - ТРИ! хлебных магазина! Зато книжных 28. Пропаганда была нужней чем накормить людей. Только вдуматься. И это уже почти десять лет после войны. И да, напомним, что канал который питает ВЕСЬ Крым водой был построен Украиной в 60-х годах, как и газопровод.

Где Вы взяли этот бред?? Какие три хлебных  магазина??

Сьогодні ніхто не повірить у те, що в Криму ще наприкінці 1953 року було лише 3 хлібних магазини, 18 - м'ясопродуктів, 8 - молочних, 2 - тканин, 9 - взуття, 5 - будівельних матеріалів та 28 - книжкових крамниць.

 Вот Севастопольский архив! Вы хотите сказать, что люди, приехавшие со всего Союза на восстановление города, питались воздухом?? Вы посмотрите на годы под фото  и  на масштаб строительства! 
http://sev.archives.gov.ua/index.php/vov-1941-1945/187

[Булочка]

Я не имею ничего,особо, против русских в Крыму. Но сколько же от них зла и бед!!! Люди,может Ваш дедушка или Ваша бабушка трудились не покладая рук и сейчас не выступают за отделение Крыма. Тогда не принимайте мои слова близко .
Из-за этого "крым россия,нам домой" , введут войска. Но не обольщайтесь,Вы не перво причина этого. Русских крымчан к этому подвели,долго подводили.
Изначально путин, уже ооочень давно, решил вернуть Крым. Сама пропаганда велась еще со времен переселения .
Наши дни. янык - ставленник россии. вся его рать - тоже туда же. Что делалось за годы его правления?! Планомерно уничтожалась Украина! Все доводилось до придела,придела бедности. У нас нет оружия!!! Все оружие мы отдали на хранение...  Как Вы думаете,все совпадение?! Провокация майдана,Крым... Россия знает,что при всем желании мы отпор дать не сможет. Вопрос лишь в ЕС и США. Но как я понимаю,они против росси не пойдут. Все . Почему мы должны Вас любить? Почему мы должны молчать,когда делят нашу землю?
Хотите правильно,что бы отдали Ваше?! пусть россия вернет все земли что отобрала когда либо.

[Маричка]

Сегодня мне вспомнилось и захотелось рассказать.

Когда Михаил Гаврилюк вернулся на Майдан после издевательств, моя коллега, с которой мы делим кабинет, купила ему перчатки и понесла в подарок. Подойдя к палатке хотела передать. Но ей сказали что бы сама отдала, Михаил играл внутри палатки на кобзе и пел…
Она подарила ему перчатки и восхищенно сказала, что для неё он герой, который даже в такой момент не склонил головы… Знаете что ответил Миша?  " Тут у нас всі такі! Кожен вчинив би так само!"

К чему ещё я это вспомнила. У нас в школе была учительница украинского языка и литературы, она в то время очень увлеклась биоэнергетикой. Так вот однажды провела на уроке эксперимент. Измерив поток энергии у человека до того как он пел и после… Пела я, тогда ещё занималась в хоре…
Больше всего поток энергии шёл после украинских народных песен…
Вспомните, раньше в бой шли с песней…  Эти дни я пою, так легче, спасибо интеренту, можно все найти.

 

[ИА]

[Аш]

Вы хотите сказать, что люди, приехавшие со всего Союза на восстановление города, питались воздухом??

Нет, речь идет о том, что люди, приехавшие со всего Союза, говорят, мы тут испокон веков жили, и если мы хотим в Россию, то так и должно быть  (хотят они, правда, назад в Советский Союз, но понять, что СССР и РФ это разные вещи, им тяжело, потому что путинские каналы убеждают, что царская Россия, СССР и РФ это все одно и то же, триединство в некотором смысле).

[Poni]

Осман Пашаев
Чтобы сейчас ни происходило в Крыму - из Киева, отовсюду севернее Перекопа и Чонгара - люди должны видеть мирную и гуманистическую поддержку для всех жителей Крыма. Никаких призывов к отключению воды, электроэнергии, газа. Наоборот, только помощь. Это будет номер на контрастах. В Киеве нужен Мирный майдан "Крым без Путина", но за всех крымчан, граждан Украины в Крыму: крымских татар, русских, украинцев, людей других национальностей и даже граждан других стран.

[Habanera]

Украинские пограничники восстановили контроль над отрядом морской охраны в Балаклаве. Напомним, вчера днем неизвестные гражданские лица снесли ворота, после чего проникли на территорию пограничного отряда. После них на военной технике на территорию военной части проникло 10 вооруженных российских спецназовцев. После длительных переговоров с украинскими пограничниками вооруженные лица покинули территорию части.

[Poni]

[Чтотыделаешьпрекрати]

понь, агитаци сейчас уже бессмысленна и неважна. а важно... http://censor.net.ua/news/273621/v_ukraine_nachinaetsya_mobilizatsiya

[Max T]

Мда. Жду повестку.

[Аш]

Да, военнообязаные настроены решительно...

Нам будет легко убивать русских, а русским - нас!

Это я про техническую сторону нашей смерти:
- Мы говорим на одном языке и будем понимать радиопереговоры в эфире - и нам будет легко убивать русских, а русским нас!
- Наши армии, фактически, вооружены одинаковым оружием и боеприпасами - нам будет легко убивать друг друга!
- Мы все учились воевать по одинаковым уставам (перевод "Тимчасового статуту ЗС України" на украинский, сути на изменил) - нам будет легко убивать русских, а им нас!
- Карты, документация, инструкции и пр. у нас фактически на одном языке - нам будет легко убивать друг-друга!
- Нам будет легко допрашивать и пытать русских военнопленных, а им наших (нет языковых проблем)!
- Нам будет легко убивать русских, а им нас - мы знаем местность, на которой будем убивать друг друга (я много ходил с друзьями-россиянами по Крымским горам в турпоходы) и 80% моих гостей-туристов были россияне!
- В темноте, при плохой координации между подразделениями, языковый фактор и похожесть формы и вооружения будет приводить к путанице и мы будет легко убивать, и своих, и россиян. А они столкнуться с такой же штукой (опыт Чечни это показал).
- В уличных боях, сцепившись в рукопашной, и вырывая кадыки зубами, мы с ними одинаково будем рычать: "Йо.. твою мать!", а умирая, одинаково звать МАМУ!
- Зарывать во "времянки" и санитарные захоронения, наши похоронные команды будут одинаково друг друга. И на фанерных табличках имена "врагов" и "своих" будут на одном языке. Важно будет после "победы", (кто бы не "победил, бля!"), не перепутать, над каким памятником какой флаг вывесить (в Российской армии бойцов "Коваленко", столько же, сколько в украинской - "Ивановых"). Как человек, который занимается перезахоронением наших солдат погибших в Великой Отечественной, я знаю, как сложно потом разобраться.
В этой войне хоронить будет легко - везде будут НАШИ!!!!

Я русскоговорящий, одесский историк, написавший для российского ТВ сценарии "Истории Государства Российского", "Время Победы" и "Битвы за Москву", не могу уложить в свои мозги словосочетание "РОССИЙСКИЕ ОККУПАЦИОННЫЕ ВОЙСКА НА УКРАИНЕ"!!!!
НЕ МОГУУУУУ!!!!!
Но я вспомню, свою службу в спецчастях ВВ СССР (под Москвой с 1989 по 1991) и попрошу автомат, чтоб в свои 43 года пойти защищать свою Украину от оккупантов из России! При этом, я понимаю, что могу в прицел увидеть ребят, с которыми служил, или которых, ещё летом водил на экскурсии, и пил с ними вино на берегу моря....
Россияне, я буду защищать от вас дом Пушкина в Одессе!
Россияне, я буду защищать от вас квартиры Бунина, дворец Толстых и Воронцовых, Потёмкинскую лестницу и памятник Екатерине!!!! Я буду защищать могилы двух своих дедов - ветеранов войны (моряка Черноморского флота и героя Сталинградской битвы). Я буду защищать свою бабушку - ветерана войны, свою жену - россиянку Светлану Иванову, трёх детей и мать с отцом!!!
Потому что я люблю всё это!!!!!!! ЭТО МОЯ РОДИНА!!!!!!! Я буду её защищать!!!! Пушкина, Воронцова, Горького, Шевченко, Бунина, Булгакова.... я их буду защищать от вас!!! Вы это уложите себе в голову!!!! У меня - НЕ ПОЛУЧАЕТСЯ!!! Мозг это отказывается понимать!!!!
З.Ы. Воин, конечно из меня уже не тот. Меня, как и многих украинских мужиков, кто под "Прощание славянки" пойдёт завтра в ополчение, привезут в "цинке" и зароют в Одессе. Я не побываю на Камчатке, о которой мечтал с детства... Я не выдам замуж своих двух годовалых принцесс, и не женю сына Антоху. Я не похороню своих родителей... ((((
Но я буду защищать свою Родину - Украину, и крыть вас ПО-РУССКИ матом! Потому что, я не успею уже хорошо выучить свой украинский - меня убьёт русский солдат...
Россияне, подумайте, хотите ли вы легко убивать украинцев, и, с патриотическим восторгом, хоронить своих и наших пацанов в братские могилы их дедов ?????

Ваш Александр Бабич - русскоговорящий украинец