Ложно само суждение, что Майдан к чему-то привёл. К экономическому кризису, к войне, к сепаратизму на Донбассе. Если у людей не хватает ума и желания это понять, то дискуссии тут бесполезны. Я, честно говоря, не понимаю, зачем участники тратят на это столько времени. Тот, кто не понял смыла и сути происходящего в стране за 1,5 года, не поймёт. Точка.
Из жизни тех, кто не пи..ит, не ноет, а пашет. Чтоб те, кто пи..ит и ноет когда-то смогли жить в нормальной стране:
"Валерій Пекар с Dmytro Shymkiv и еще 7
Відбулося чергове, третє за номером засідання Національної ради реформ. Ця важка машина, схоже, нарешті набирає обертів: тепер її засідання відбуватимуться кожні два тижні, є план роботи і відповідальні, більше конкретики і менше розлогих вступних слів на камеру. Нагадаю, Національна рада реформ є комунікаційним майданчиком між президентом, урядом, парламентом та громадянським суспільством. В ідеалі це інструмент швидкого просування реформ через уряд та парламент, і хоча перші засідання були досить мало ефективними, щоразу воно все більше набирає обрисів задуманого. Отже, що було на засіданні?
Спочатку суха та об’єктивна картинка, потім оцінки та емоції.
1. Нарешті формується система управління реформами:
— визначені пріоритети,
— за кожну реформу призначені відповідальні,
— формуються так звані «цільові команди реформ» (по суті, такі самі комунікаційні майданчики в мініатюрі: урядовці, парламентарі, експерти з бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних організацій),
— цільовими командами реформ керують зазвичай заступники міністрів чи заступники глави АП (наприклад, реформа правоохоронних органів — Ека Згуладзе),
— складаються чіткі плани роботи із строками та відповідальними,
— відбувається постійний моніторинг виконання планів, де видно, хто гальмує і чому,
— розробляється і скоро буде впроваджений інструмент моніторингу успішності реформ (про це напишу окремо, тому що важливо і тому що Громадянська Платформа Нова Країна має до цього безпосереднє відношення).
Звичайно, можна сказати, що це суто бюрократична робота, яка не означає проведення реформ. Але будь-яка людина, що має досвід бізнесу або проектного менеджменту, підтвердить: без формування команди, планів, відповідальних та системи цілей і показників нічого не зрушить з місця. Нарешті створені адміністративні передумови для того, щоб важка машина зрушила з місця. Нижче я дам суб’єктивну оцінку, чому все так складно і повільно.
2. Володимир Гройсман представив повний перелік реформаторських законопроектів, які потрібно прийняти. 300 пунктів на 64 сторінках, і переважна більшість має бути прийнята у першому півріччі цього року. Важка робота, яку легко зірвати популізмом та інтригами. Але кожна перешкода на цьому шляху має прізвище та обличчя.
3. Міністр економіки доповів про стан справ реформи з дерегуляції. Економічна дерегуляція, безумовно, є одним із пріоритетів, про це говориться і в документах з євроінтеграції, й у вимогах бізнесу (наприклад, резолюції Конгресу українського бізнесу). План дій включає скасування 77 видів ліцензій та дозвільних процедур, 9 процедур технічного регулювання, низки умов ведення підприємництва у найбільш зарегульованих галузях (11 умов в аграрному секторі, 9 умов в ІТ, 9 умов у будівництві, 18 умов у телекомі тощо). Перші закони та урядові постанови на виконання цього плану вже прийняті. Це не гарантує економічного зростання, але є однією з необхідних стартових умов. Найближчим часом буде впроваджена «регуляторна гільйотина», коли величезна кількість актів скасовується одним махом, а потім чиновники мають подолати «презумпцію непотрібності» і доводити окремо необхідність кожної скасованої регуляторної процедури. Президент зауважив, що окремий орган з дерегуляції не потрібен, а краще обирати уповноваженого із бізнес-середовища. Бізнес має самоорганізуватися і знайти спосіб захиститися від держави, зазначив Порошенко.
4. Дмитро Шимків доповів про програму Digital Ukraine, що включає низку заходів з електронного урядування. Перша хвиля впровадження включає відкритий доступ до державних реєстрів, планів територій населених пунктів, даних про державні закупівлі, бюджетних даних тощо. Також у першій хвилі — електронні звернення громадян та електронні петиції (всі знають про цей інструмент в американської адміністрації; український аналог передбачає необхідність зібрати 25 тисяч підписів за 20 днів). Також до електронного урядування відноситься система прозорих державних закупівель ProZorro, про яку ми часто згадуємо, бо пишаємося цим прикладом державно-бізнесово-громадського партнерства і маємо до того безпосереднє відношення.
5. Гіоргі Вашадзе, депутат парламенту Грузії, що вже багато місяців працює у Києві, представив проект Національного антикорупційного бюро. Про цей специфічний правоохоронний орган написано вже доволі багато, тож не буду повторюватися.
Суха інформація це вся, а набагато більше ви можете прочитати на сайті reforms.in.ua, де наразі йде накопичення всієї інформації про хід реформ. Там уже є на що подивитися.
Тепер декілька замальовок.
Президент чітко зазначив: є 2-3 місяці для набрання високого темпу, бо потім вікно можливостей закриється, й Україна остаточно втратить підтримку міжнародної спільноти. Реформи непопулярні, і політики мають розплачуватися за це рейтингом. Але мета полягає в тому, щоб вже 2016 року вийти на економічне зростання, і задля цього треба бути готовим на рішучі кроки. Одним з пріоритетів є поновлення процесу приватизації, але на повністю відкритих і прозорих засадах (продаж ліцензій на 3G був наведений в якості позитивного прикладу). Інвестори прийдуть лише у випадку, коли довірятимуть.
Багато говорилося про необхідність щонайскорішого прийняття закону про державну службу. Я вніс до цього свої п’ять копійок, нагадавши, що на минулому засіданні було вирішено прийняти його у першому кварталі, тобто залишилося менше місяця. Керівництво Уряду щоразу знаходить причину зняти питання з порядку денного, і так вже багато разів. Тому була встановлена чітка дата, коли Уряд нарешті має передати законопроект у парламент, а парламент — швидко розглянути. Без реформи державної служби жодні інші реформи не запрацюють (я про це вже писав неодноразово). За влучним висловом Олега Березюка, урядові будинки стоять порожні.
Іншою постійною темою, що неодноразово виринала, є податкова реформа. Податкова реформа — пріоритет №1, наголосив президент. Згадували про те, що фіскальна служба не може впоратися з адмініструванням податків після останніх змін.
Засідання Національної ради неодноразово зривалося через неконструктивну поведінку Олега Ляшка. Фактично було втрачено 30% часу на його гамування. Дешевий клоунізм не лише дає великий рейтинг серед неосвічених людей, але й дозволяє ефективно блокувати будь-яку роботу десятків парламентарів та урядовців.
Президент звернув увагу, що в парламенті з’явилися брудні гроші. Або цього не буде, наголосив він, або будуть дострокові вибори.
Загалом щодо парламентської процедури постійно спалахували суперечки. Необхідність якнайшвидшого розгляду законопроектів суперечить можливостям їхнього детального опрацювання, і тут завжди жорсткою була позиція Самопомочі.
Добре, вже досить багато написав, треба зупинятися, бо ніхто не читатиме. Далі буде. Хочу ще поділитися суб’єктивними оцінками та певними цікавинками."
