Kateryna Lypa
Вчора о 0:09 ·
З приводу вибачень. У знайомої кузина втекла з Донецька до Києва ще 2 роки тому. Влаштувалась, часом додому їздить забрати ще трохи речей, подивитись, як і що. В останній поїздці її вразили бабусі-сусідки, звичайні бабусі, не алкоголічки, не агресивні. Сидять щасливі такі на лавочці, хваляться втікачці: "Ще ніколи ми так добре не жили! Забагатіли: маємо дві пенсії. Дай боже, щоб та війна не кінчилась ніколи!" Я не уявляю, якою твариною треба бути, щоб про таке молити. Причому їх не жарить взагалі нічия загибель, ні з якого боку. 2 пенсії і пофіг, хто там як гине, давайте ще! Перед цими старими суками теж будемо вибачатись?