Вот. Эмоционально - больно, но все понимают, что никто никого сдавать не будет.
Между прочим - из Донецка.
Valentyn Krasnoperov
Мені дзвонять багато друзів у відчаї. Питають: чи вартий Донбас смерті українців? Картина мертвого солдата, тримаючого в руках телефон, на який дзвонить дружина, страшна по своїй суті. А особливо коли в цій сім'ї багато дітей. Я сам у розпачі. Особливо після того, як дізнався чому сталася ця трагедія. Місцеві жителі підкуплені, або свято віруючи у свої срані радянські ідеали, за день до трагедії психологічно тиснули на хлопців. Змусили їх навіть познімати рожки з автоматів та витягти боєзапас з БМП (який потім і здетонував після попадання РПГ ), аргументуючи це страхом перед ними, бо наче будуть відкривати вогонь по мешканцям. Коли деморалізація та практично обеззброєння були здійснені, тоді і приїхала сепаратистська сволота. Мені дійсно боляче і буває настільки, що сам бажаю аби наші залишили Донбас, щоб не вмирали солдати. Але це не вихід, друзі. Залишити Донбас - зробити подарунок Путіну. Дати шмат землі на котрій в перші ж дні буде вбито сотні, а то і тисячі. А потім вже організовані звідси команди почнуть розхитувати всю Україну. Наші герої вмирають тут не за Донбас, а з всю Україну. На жаль, поки гинуть. Але вірю, що такі ситуації викинуть з штабів сраних паркетних генералів. Сволоту, що спеціалізується на розкраданні майна. А натомість прийдуть кращі. І найгірше те, що за таку трансформацію приходиться платити життям українців....
