Я бы даже была согласна что бы каждый житель Кацапстана стал дилларовыми миллионером и жил в шоколаде. Только бы отстали от нас раз и навсегда. Фигово то, что кк бы там у них ни было, нас это коснется все равно.
Неспроможні вони жити в шоколаді. Хоч кожному дай по мільйону - через три роки будуть в тому ж гівні, що й зараз. А при таких умовах завжди треба шукати когось, хто в усьому винен.
Щодо Пуйла - з одного боку хочеться, щоб воно вже того. А з іншого - тоді все свалять на нього: мовляв, ми такі нещасні, не хотіли війни, а він нас примусив. І жодної відповідальності. Я б хотіла спостерігати суд і розстріл дуплетом: їхній легітимний і наш. Можна на брудершафт.
