Очень правильный пост в ФБ Юрия Макарова:
"Коли колеги кажуть, що журналіст має бути "над битвою", бути об'єктивним, неупередженим, вислуховувати обидві сторони конфлікту, неодмінно запрошувати на програми представників влади, мені стає сумно і нудно. Я весь час стверджував, що жунралістська неупередженість - це обман і фікція, що немає сенсу говорити з Чечетовими, Лук'яновими, Бондаренками, як немає сенсу в репортажі з Нюрнберзького процесу розмовляти з адвокатами нацистів (мій улюблений приклад для студентів). Але до останнього моменту я вважав, що перехід власне журналіста в активісти (Таня Чорновол, Єгор Соболєв) є певною капітуляцією, коли він зневірюється в своїй професії й розуміє, що однією інформацією світ не змінити на краще. Тепер я беру свої слова назад. Залишімо незворушність і об'єктивність тим, хто працює в Штатах, Британії, Німеччині, Франції, Швеції, тобто там, де репортер вбудований в систему складних стосунків і є лише однією з ланок хай уже як працюючої демократії. У нас - на війні, як на війні. В кого ще сумніви, що йде війна? Я тільки щасливий, що орки не перестаралися з Танею. А могли. Тоді був би другий Гія. Тільки боюся, що це ще не кінець, будуть інші жертви. Хоча... напад ще треба заслужити. Це як відзнака твоєї ефективності. Таня свою довела. Справа за всіма іншими, бо на кожного орків у них не вистачить."
