Автор Тема: Война. Реабилитация. Иппотерапия  (Прочитано 37058 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Fabiola

  • Гость
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #36 : Февраль 05, 2015, 13:59:41 »
 :facepalm: ... Зачем так усложнять?

 Когда была дома, часто брала на хвост своих друзей "простых смертных" ... Пару-тройку  ... Из меркантильных соображений конечно  :sarcastic: Пока греблась на конюшне, они гуляли с моими лошадьми, общались с ними ... И хоз.работа делалась и лошади не скучали. Потом плюшки с чаем в каптерке. Народ уезжал в восторге. Бывало и депрессию таким образом лечить получалось. Потом сами напрашивались ... Почистить, погулять, покормить.

Это конникам со стажем такое времяпровождение кажется унылым ... Многие к нам приезжают, чтобы просто посидеть на лавочке и посмотреть как лошадь пасется. Сама так медитирую.

Что мешает в очередную поездку на конюшню просто зацепить с собой пару ребят? А не придумывать проблему о сложности финансирования подобных мероприятий? ;)


Оффлайн DreamWay

  • Авторитет
  • ****
  • Сообщений: 395
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #37 : Февраль 05, 2015, 14:05:36 »
Таке враження, що ви сприймаєте тих, хто відписався в цій темі, як якихось бариг.  Філіжанка кави для мене не проблема. І запросити в гості людину на пару годин - не проблема. І грошей для себе я не прошу ні у держави, ні особисто у вас. Я попросила лише поділитись загальним досвідом подібної роботи, ви ж побачили лише якусь корисливість. Мене цікавить максимально якісна та систематична робота. Якщо я запрошу одного бійця, познайомлю з нашим зоопарком, то в нього, окрім приємних емоцій так і залишиться враження, що він знадобився лише одній людині і купі наглих коней-котів-собак, розумієте? Я була волонтером і періодично працювала з дітьми-інвалідами безкоштовно, але в їхніх сім'ях так і залишалося відчуття відокремленості від соціуму. Тому я приклала багато зусиль до створення державного гуртку, де методом іппотерапії відбувається  фізична реабілітація та соціальна адаптація. Так, я мрію про масштабний проект, про досконалу організацію, щоб постраждалі від війни люди відчували підтримку, пошану та подяку (без пафосних концертів та червоних доріжок). Що в цьому поганого, до чого тут ваші намагання присоромити чи засудити всіх, хто відписався тут?  Ви писали, що до вас приїздять хлопці на стайню, чому ви не можете просто розповісти, як проходять ці зустрічі? Що вдається, що має найбільших успіх?

Fabiola

  • Гость
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #38 : Февраль 05, 2015, 14:15:28 »
DreamWay, дужа гарна ідея у Вас. Тільки я думаю шось масштабне в сьогоднішніх умовах зробити поки шо неможливо. Банально люди не зрозуміють. На сході люди гинуть і голодують, військові там мають потреби, хворих треба лікувати ... а інші гроші на конячі покатушки витрачають.... Мені здається, що ідея гарна в перспективі, коли прийде мир на нашу землю, але на зараз - це НЕ першочергова потреба для всіх, для військових зокрема. Ну мені так здається ...

Оффлайн Unison

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 5963
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #39 : Февраль 05, 2015, 14:17:37 »
Свет, в Европе и США фонды выделяют средства на постройку базы (или под реконструкцию), на покупку лошадей, на текущие расходы содержания. Это при условии, если база строится с нуля под исключительно реабилитационные цели. Таких проектов, в общем-то, не сильно и много. У нас таких в скором времени не будет, да и нет необходимости, мне кажется в таком размахе.
 В основном начинают заниматься программами базы, которые уже функционировали, т.е. уже кормили и поили своих лошадей и будут продолжать это делать. При таких раскладах, конечно, спонсорское финансирование совершенно не обязательно. Лошади как ели, так и будут есть. А борщ и кофе ничего не стоят для владельцев конюшен. А о транспорте всегда можно договориться с такими же волонтёрами, если нет своего.

Я уже накатала столько текста по этому вопросу - и на главной странице, и здесь. И понять не могу, зачем здесь "я могу выделить своё время и лошадь". Хотите заниматься этим - занимайтесь. Нужно взять телефон, рассказать о себе, договориться с людьми и вуаля. Или страницу в фейсбуке создать. Нет времени - значит не хотите. Я вот в блоге еще написала по этому поводу https://uahorses.com/blogs/view/ippoterapiya-dlya-veteranov-v-ukraine-tak-li-slojno-i-nevozmojno

Оффлайн Unison

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 5963
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #40 : Февраль 05, 2015, 14:32:52 »
Тому я приклала багато зусиль до створення державного гуртку, де методом іппотерапії відбувається  фізична реабілітація та соціальна адаптація. Так, я мрію про масштабний проект, про досконалу організацію, щоб постраждалі від війни люди відчували підтримку, пошану та подяку (без пафосних концертів та червоних доріжок).

Это замечательно, спасибо Вам! На самом деле, я думаю, никто еще системно этим направлением не занимался, поэтому мы можем разве что пока делиться своим видением, как это всё должно или может работать. И за границей, насколько я поняла, нет каких-то то чётких программ и инструктажей. Всё скорее на интуиции специалистов, которые этим занимаются. У Вас есть своя конюшня?

Оффлайн DreamWay

  • Авторитет
  • ****
  • Сообщений: 395
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #41 : Февраль 05, 2015, 14:39:45 »
Fabiola,  так, я розумію, що найближчим часом реалізувати щось велике неможливо. Але ж це не означає. що не треба над цим міркувати  ;) Я просто дуже прискіплива людина, і завжди хочу зробити все як найкраще. Упереджуючи запитання - так, як вже запрошувала (коли була гарна погода) бійців до себе. До мене приїздили 2 бійці - один, що вирвався з-під Іловайську, другий - після ротації. Вони не їздили, просто катали свої діток. Чесно - важко без підготовки  розмовляти з людьми, на очах яких, розривало на шмаття товаришів. Я почувала свою цивільну вину перед ними, а вони, найстрашніше, - вину перед загиблими.
Ось зараз пройду навчання у психолога - подолання ПТСР, все ж таки, моя психологічна та соціальна робота з дітьми-інвалідами полягає в іншому.
Добре, давайте відкинемо в цій темі будь-які фінансові питання і просто будемо ділитися досвідом.

Оффлайн Алльо:)

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3462
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #42 : Февраль 05, 2015, 14:42:05 »
понять не могу, зачем здесь "я могу выделить своё время и лошадь". Хотите заниматься этим - занимайтесь. Нужно взять телефон, рассказать о себе, договориться с людьми и вуаля.
100%, Ася. Війна отут і вже. І зараз потрібно допомагати всім, чим можна. А не розсусолювати про необхідність "державної підтримки" чи підтримки благодійниї фондів.
У мене є конюшня. До мене приїзджають наші хлопці. Серед них не було жодного, який би не хотів повернутись назад до коней. І я вважаю це дуже позитивним результатом.
У мене є БФ. Через нього на війну пішли вже десятки мільйонів гривень. Однак я б ніколи не виділила жодної копійки конюшні, яка "хоче" за гроші  "допомагати" бійцям. Це - заробітчанство.

Оффлайн Unison

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 5963
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #43 : Февраль 05, 2015, 14:48:24 »
У мене є конюшня. До мене приїзджають наші хлопці. Серед них не було жодного, який би не хотів повернутись назад до коней. І я вважаю це дуже позитивним результатом.

Да, владельцам конюшен это совершенно ничего не стоит. Хотелось бы этой темой привлечь их внимание к идее.

Чесно - важко без підготовки  розмовляти з людьми, на очах яких, розривало на шмаття товаришів.

Я не психолог, и уж тем более, не военный, но мне кажется, что на подобной терапии с ребятами можно разговаривать о чём угодно, но не о войне. Ваша задача создать им спокойный мир без войны. Тишину.

Оффлайн DreamWay

  • Авторитет
  • ****
  • Сообщений: 395
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #44 : Февраль 05, 2015, 14:49:50 »
 
[/quote]

Это замечательно, спасибо Вам! На самом деле, я думаю, никто еще системно этим направлением не занимался, поэтому мы можем разве что пока делиться своим видением, как это всё должно или может работать. И за границей, насколько я поняла, нет каких-то то чётких программ и инструктажей. Всё скорее на интуиции специалистов, которые этим занимаются. У Вас есть своя конюшня?
[/quote]
Я вважаю, що так і потрібно робити - ділитися власним досвідом про такі "домашні" гостини та обговорювати можливість створення чогось більшого. Так,у нас (я, сестра, мама) маленька сімейна стайня (7 коней і купа котів з собаками) на території державного екологічного центру.

Оффлайн Алльо:)

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 3462
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #45 : Февраль 05, 2015, 14:53:31 »
Ваша задача создать им спокойный мир без войны.
і дати відчути, що це їхнє властиве життя, у якому можна пригостити й погладити коня,побігати з собаками, помити посуд, забити цвях і т.д.

Оффлайн Unison

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 5963
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #46 : Февраль 05, 2015, 14:54:45 »
Так,у нас (я, сестра, мама) маленька сімейна стайня (7 коней і купа котів з собаками) на території державного екологічного центру.

Я думаю, это идеальный формат. А где? К сожалению, я практическими советами вряд ли поделюсь - конюшни у меня нет. Но идея мне очень интересна.


Оффлайн Unison

  • Герой
  • *****
  • Сообщений: 5963
    • Просмотр профиля
Война. Реабилитация. Иппотерапия
« Ответ #47 : Февраль 05, 2015, 14:55:03 »
Ваша задача создать им спокойный мир без войны.
і дати відчути, що це їхнє властиве життя, у якому можна пригостити й погладити коня,побігати з собаками, помити посуд, забити цвях і т.д.

да, именно так...